Головне: Небензя видавав себе за українця в ООН
На засіданні Ради Безпеки ООН до четвертих роковин повномасштабного вторгнення РФ постпред Росії Василь Небензя стверджував, що є українцем за походженням, а Беца прямо спростувала ці маніпуляції.
Детально: Інцидент на засіданні Ради Безпеки 24 лютого 2026
24 лютого 2026 року Рада Безпеки ООН провела засідання, присвячене четвертим роковинам початку повномасштабної війни Росії проти України. Під час дискусії постійний представник РФ Василь Небензя зробив низку заяв, спрямованих на переписування історичної та національної ідентичності.
Він стверджував, що його батько — “щирий українець”, а мати походить “із козаків”. Небензя пішов далі, заявивши, що є “навіть більш справжнім українцем”, ніж присутні члени української делегації. Він повторював тезу російської пропаганди про те, що росіяни, українці та білоруси нібито становлять “одну спільну національність”. За його словами, дії Росії щодо України — це певний “порятунок”, а не агресія.
Заступниця міністра закордонних справ України Мар’яна Беца дала пряму та жорстку відповідь на ці твердження.
“По-перше, пане Небензя, ви не українець, і не прикидайтеся ним. По-друге, ми ніколи не були й не будемо однією нацією з Росією”, — зазначила Беца.
Вона наголосила на ключових відмінностях між двома країнами:
- Україна є демократичною та вільною європейською державою.
- Росія — диктаторська держава, яка розв’язала агресію, вчиняє геноцид, тероризм та воєнні злочини.
Беца прямо назвала заяву Небензі прикладом маніпуляції, дезінформації та російської пропаганди в чистому вигляді.
Цей епізод відбувся на тлі ширшої дискусії в ООН. Того ж дня Генеральна Асамблея підтримала резолюцію “Підтримка тривалого миру в Україні”. Документ вимагає негайного припинення бойових дій та підтверджує необхідність поважати суверенітет і територіальну цілісність України в її міжнародно визнаних кордонах. Під час голосування Сполучені Штати утрималися.
Заяви Небензі вкотре ілюструють тактику РФ у міжнародних органах: заперечення української ідентичності, поширення наративу про “один народ” та виправдання агресії. Подібна риторика використовується з перших днів вторгнення для виправдання окупації та воєнних злочинів.
Українська сторона послідовно відкидає ці тези, акцентуючи на фактах:
- Росія порушила Статут ООН та Будапештський меморандум.
- Агресія призвела до тисяч загиблих цивільних, руйнування міст та гуманітарної катастрофи.
- Міжнародна спільнота визнала дії РФ злочином агресії та геноцидом українського народу в низці резолюцій.
Інцидент 24 лютого 2026 року став черговим підтвердженням протилежних позицій сторін у Раді Безпеки та необхідності посилення тиску на агресора для досягнення справедливого миру.
