Головне: Другий раунд без Путіна в Абу-Дабі
Російську делегацію на переговорах 4-5 лютого в Абу-Дабі очолить начальник Головного управління Генштабу ЗС РФ Ігор Костюков, склад команди не змінився порівняно з першим раундом.
Детально: Хто представляє Росію та контекст зустрічі
Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков офіційно підтвердив, що другий раунд тристоронніх переговорів щодо питань безпеки відбудеться 4-5 лютого в столиці ОАЕ. За його словами, російську сторону представлятиме незмінна команда на чолі з начальником ГРУ Ігорем Костюковим.
До складу делегації РФ входять:
- Начальник ГРУ Ігор Костюков – голова переговорної групи.
- Голова Російського фонду прямих інвестицій Кирило Дмитрієв – спецпосланець.
- Перший заступник начальника управління інформації ГРУ Олександр Зорін.
- Перекладач Ілля Курепов з лінгвістичного центру Міноборони РФ.
Перший раунд цих консультацій пройшов 23-24 січня в Абу-Дабі за участю представників України, Росії та США. Тоді найбільший прогрес зафіксували у військовому блоці: обговорювали можливе розведення сил, механізми моніторингу припинення вогню та створення координаційного центру. Водночас територіальні питання залишилися без вирішення.
Після першої зустрічі планували продовження діалогу на 1 лютого, проте український президент Володимир Зеленський повідомив про перенесення на 4-5 лютого. На новому раунді очікується участь спецпредставника президента США Стіва Віткоффа.
Пєсков охарактеризував увесь процес як “дуже складний різновекторний”, але зазначив, що з низки питань відбулося певне наближення позицій. Водночас Кремль наполягає: зустріч Зеленського і Путіна можлива лише в Москві.
Зеленський раніше підкреслив, що без прямого діалогу з главою Кремля територіальну проблему не вирішити. Ці консультації в ОАЕ відбуваються на тлі спроб знайти шляхи деескалації конфлікту за посередництва США після приходу до влади адміністрації Дональда Трампа, яка активно просуває ідею швидкого врегулювання.
Переговори ведуться на рівні експертних груп з безпеки, без участі перших осіб держав. Експерти відзначають, що фокус на військово-технічних аспектах може створити основу для подальших політичних рішень, хоча ключові суперечності щодо територій зберігаються.