Різка польська критика українського закону про пантеон
Верховна Рада ухвалила закон про створення Українського національного пантеону для вшанування борців за незалежність. У Канцелярії президента Польщі Кароля Навроцького це рішення назвали ескалацією та звинуватили Київ у прославленні постатей, пов’язаних з Волинською трагедією. Збіґнєв Богуцький, голова Канцелярії, прямо заявив, що такі дії не ведуть до європейських цінностей і назвав Україну”Східна Малопольща”.
Зміст
Реакція польської влади на новий закон
Закон про пантеон: ініціатива Зеленського
2 липня 2026 року Верховна Рада підтримала законопроєкт, ініційований президентом Володимиром Зеленським. Документ передбачає створення меморіального комплексу для героїв, які боролися за незалежність України. Зеленський підкреслив:
«Ніхто й ніколи не наказуватиме нам, як жити, як говорити, кого нам любити, кому бути вдячними та яких героїв шанувати».
Польська сторона сприйняла це як черговий крок, що погіршує двосторонні відносини. У заяві Канцелярії президента Польщі йдеться, що ухвалення закону стало «наступним етапом ескалаційних дій» після рішення назвати одну з військових частин на честь «героїв УПА».
Заява Збіґнєва Богуцького
Голова Канцелярії президента Польщі Збіґнєв Богуцький під час спілкування з журналістами в Сеймі заявив:
«Прославлення Бандери та злочинців, які вчинили геноцид на Волині та у Східній Малопольщі — це не шлях до західного світу, спільних європейських і трансатлантичних цінностей».
Він наголосив, що Польща ніколи не погодиться з таким підходом. «Голос жертв і досі лунає, і його не може заглушити голос бандерівців», — додав посадовець. Богуцький визнав суверенне право України на власні рішення, але назвав їх конфронтаційними.
Історичний контекст і попередні напруження
Тема історичної пам’яті залишається ключовим яблуком розбрату між Києвом і Варшавою. Дискусії тривають навколо:
- Оцінки діяльності УПА
- Волинської трагедії 1943–1944 років
- Ексгумацій польських жертв на території України
- Вшанування українських визвольних діячів
Президент Польщі Кароль Навроцький раніше, ще на посаді голови Інституту національної пам’яті, використовував термін «Східна Малопольща» щодо Галичини. Українські історики розцінили це як спробу інтеграції українських земель у польський наратив. Новий закон лише посилив ці суперечки.
Польські чиновники, зокрема речник президента Рафал Леськевич, пов’язують пантеон з попередніми рішеннями Києва та вважають це виправданням жорсткої позиції Навроцького, включно з відкликанням ордена у Зеленського.
Наслідки для українсько-польських відносин
Польща наголошує, що не змінюватиме свою позицію щодо історичної пам’яті. Водночас у Варшаві визнають право України формувати власну ідентичність, але закликають уникати кроків, які ускладнюють партнерство. Реакція польської сторони може вплинути на подальший діалог, особливо в контексті європейської інтеграції України.
Закон про Національний пантеон набув чинності в умовах тривалих дебатів. Остаточний перелік імен для вшанування поки не оприлюднено, що залишає простір для подальших дискусій між двома країнами.
