Головне:
Сполучені Штати активно просувають ідею постачання венесуельської нафти до Індії, щоб допомогти Делі суттєво скоротити імпорт російської сировини. Це відбувається на тлі жорсткої політики Вашингтона щодо зменшення доходів РФ від енергоносіїв, які фінансують війну проти України. Після захоплення контролю над венесуельською нафтовою галуззю США пропонують альтернативу, яка дозволить Індії уникнути нових тарифів і укласти вигіднішу торговельну угоду. Індія вже зобов’язалася зменшити закупівлі російської нафти нижче 1 млн барелів на добу, з подальшим зниженням до 500–600 тис. барелів.
Детально:
Адміністрація США, очолювана Дональдом Трампом, після подій початку січня 2026 року, коли було захоплено президента Венесуели Ніколаса Мадуро, фактично взяла під контроль ключові активи нафтової промисловості країни, зокрема PDVSA. Це дало Вашингтону можливість керувати видобутком і експортом венесуельської нафти на невизначений період. За даними джерел, США вже вилучили значні обсяги підсанкційної сировини, а Трамп згадував про передачу від 30 до 50 млн барелів високоякісної нафти.
Раніше, у 2025 році, Вашингтон запровадив 25% мита на товари з країн, які продовжують купувати венесуельську нафту, що вплинуло й на Індію. Тепер же позиція змінилася: Штати пропонують Делі відновити та навіть наростити імпорт венесуельської сировини як заміну російській. Це дозволить Індії уникнути додаткових тарифних загроз, які Трамп озвучував на початку січня 2026 року саме через продовження закупівель у РФ.
Індія, один з найбільших імпортерів нафти у світі, вже дала зобов’язання суттєво скоротити російські поставки. За інформацією джерел Reuters, у січні поточного року імпорт становив близько 1,2 млн барелів на добу. Планується поступове зниження:
- у лютому — до 1 млн барелів;
- у березні — до 800 тис. барелів;
- у перспективі — до 500–600 тис. барелів на добу.
Такий крок відкриває шлях до укладення нової торговельної угоди зі США та послаблення тиску. Питання щодо механізму постачань залишається відкритим: нафта може йти через незалежних трейдерів, таких як Vitol чи Trafigura, або безпосередньо від PDVSA під контролем американської адміністрації.
Ця ініціатива є частиною ширшої стратегії Вашингтона зі зменшення фінансових потоків до Росії. Венесуельська нафта розглядається як реальна альтернатива, особливо з огляду на важку якість сировини, для якої в Індії є відповідні потужності переробки. Водночас це допомагає стабілізувати енергетичний баланс для Індії в умовах геополітичних ризиків і коливань цін на ринку.
Такий маневр демонструє гнучкість політики США: від санкцій проти покупців венесуельської нафти до активного просування її як інструменту для тиску на інші країни-імпортери російських енергоносіїв.
