Головне: Трамп відновив претензії на Гренландію через національну безпеку та ресурси, Білий дім не виключає військовий варіант, Європа та Данія різко протестують, ризики для альянсу НАТО та підтримки України.
Президент США Дональд Трамп активізував зусилля щодо отримання контролю над Гренландією, посилаючись на стратегічні інтереси Америки в Арктиці, інформує портал міжнародних політичних новин UkrNews.
Гренландія — найбільший острів світу, автономна територія Данії з населенням близько 57 тисяч осіб. Вона багата на рідкоземельні метали, необхідні для високих технологій, та має ключове геополітичне значення. Тут розташовано американську базу Пітуффік (колишня Туле), яка використовується для моніторингу космічного простору та стримування потенційних загроз.
Інтерес Трампа до острова не новий: ще у 2019 році він пропонував “купити” Гренландію, називаючи це “великою угодою з нерухомістю”. Після повернення до Білого дому у 2025 році риторика посилилася. На початку 2026 року, після операції у Венесуелі, Трамп заявив:
“Нам потрібна Гренландія з точки зору національної безпеки.”
Він стверджує, що острів “оточений російськими та китайськими кораблями”, а Данія не здатна забезпечити його захист.
Білий дім підтвердив, що обговорюються різні опції придбання, включно з дипломатичними угодами на кшталт Компакту вільної асоціації (як з Мікронезією чи Маршалловими островами). Прессекретарка Каролін Левітт зазначила:
“І, звичайно, використання американських збройних сил завжди залишається одним з інструментів у розпорядженні Головнокомандувача.”
Водночас держсекретар Марко Рубіо запевнив, що військове вторгнення, подібне до венесуельського, не планується.
Реакція Європи та Гренландії:
- Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен: “Абсолютно немає сенсу говорити про те, що США повинні захопити Гренландію. США не мають права анексувати жодну з трьох країн Данського Королівства.”
- Прем’єр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен закликав припинити “фантазії про анексію” та вести діалог з повагою до міжнародного права.
- Лідери Франції, Німеччини, Італії, Польщі, Іспанії та Британії видали спільну заяву на підтримку Данії, наголосивши на колективній безпеці Арктики в рамках НАТО та принципах ООН (суверенітет і територіальна цілісність).
Потенційні наслідки:
- Розкол у НАТО: атака на територію союзника може означати кінець альянсу.
- Для України: можливе послаблення розвідки, постачання зброї та політичної підтримки, особливо на тлі вимог Трампа щодо більших витрат європейців на оборону.
- Глобальні ризики: ерозія міжнародного права, каскад територіальних претензій, посилення позицій Росії та Китаю в Арктиці.
Експерти відзначають, що ситуація відволікає увагу від питань легітимності дій у Венесуелі та підкреслює експансіоністський курс адміністрації Трампа.
