Володимир Путін методично підриває основи своєї держави. Війна проти України, розв’язана ним самим, перетворилася на комплексну катастрофу для Росії — економічну, фінансову, геополітичну та гуманітарну, — масштаби якої щодня поглиблюються. Такий висновок робить провідний аналітик з міжнародної політики The Guardian Саймон Тісдал, розкриваючи стратегічні прорахунки Кремля.
Аналіз ситуації
Нещодавно перед Москвою з’явилася “мирна угода”, запропонована Дональдом Трампом, яка фактично винагороджувала російську агресію. Вона передбачала передачу значних українських територій, підрив суверенітету Києва та послаблення його обороноздатності перед потенційними загрозами. Такий сценарій не лише розколов би трансатлантичний альянс, але й розірвав НАТО, відтермінував економічний колапс Росії та, ймовірно, призвів до падіння уряду Зеленського — ключових цілей Москви.
“Угода Трампа, якби її вдалося просунути, розколола б США та Європу; розірвала б НАТО, можливо, фатально; дала б відстрочку економіці Росії, яка є ізгоєм; і, ймовірно, повалила б уряд Володимира Зеленського. Це ключові цілі Росії у війні. Але Путін, який страждає від неоімперських фантазій і проблем спадщини, сказав ‘ні’. Він вважає, що може отримати все це і навіть більше, продовжуючи боротьбу.”
Проте Путін відкинув пропозицію, переконаний у можливості повної перемоги. Ця ілюзія базується на мінімальних тактичних успіхах на Донбасі, але реальність жорстока: після майже чотирьох років вторгнення Росія застрягла, зазнаючи втрат понад 280 000 загиблих чи поранених лише за перші вісім місяців 2025-го — загалом близько мільйона. Економіка РФ хитається: доходи від нафти й газу (до 50% бюджету) впали на 27%, інфляція сягнула 8%, ставки — 16%, дефіцит зростає, а половина резервного фонду витрачена.
Удари України по нафтопереробних заводах, трубопроводах і “тіньовому флоту” посилюють тиск: азійські партнери, включно з Китаєм, уникають вторинних санкцій, а дефіцит палива провокує паніку. Споживчі податки, навіть на горілку (+5%), фінансують війну, але рецесія неминуча.
“Після двох років зростання, штучно підживлюваного збільшенням витрат на оборону, доходи Росії від нафти і газу… знизилися на 27% у порівнянні з минулим роком, і насувається рецесія.”
Страх Кремля перед “великою соціальною кризою” після припинення вогню, як зазначає журналіст Олексій Ковальов, змушує придушувати опозицію. Трампова “стратегія” — егоїстична й однобока — лише підживлює конфлікт, атакуючи Зеленського та блокуючи озброєння.
Європа та НАТО мусять діяти рішуче: надати більше зброї, кредити з конфіскованих активів РФ, повні енергетичні санкції та протидію саботажу. Путін програє — не Росія, а його режим.
