Головне: що відбувається нині
Асоціація прифронтових міст і громад, очолена Ігорем Тереховим за активної участі Віталія Кіма, з практичної платформи співпраці перетворюється на заготовку політичного проєкту під повоєнні вибори. У політичних колах ідеологом вважають Давида Арахамію, а базовим електоратом називають виборців Півдня та Сходу з лівоцентристськими поглядами. Попри це, публічно учасники Асоціації заперечують виборчу мотивацію.
Детально: склад, цілі та сценарії розвитку проєкту
Асоціація стартувала в 2025-му як координаційний майданчик для муніципалітетів прифронтових регіонів, куди вже долучилися громади десяти областей, включно з Харківщиною, Запоріжжям, Сумами та Херсоном. На сайті ініціативи її місію визначено як
«всеукраїнська платформа, покликана посилити взаємодію органів місцевого самоврядування прифронтових територій для захисту людей та забезпечення розвитку громад, які щоденно тримають удар війни».
Практичний фокус — податки, фінансування ВПО, зарплати освітян і соцпрацівників, взаємодія з урядом та донорами. Як наголошує Віталій Кім:
«Окремі звернення прифронтових регіонів дають точкові рішення. Один консолідований голос до Уряду або центру – системні… Для цього й потрібна окрема платформа, щоб швидко обмінюватися рішеннями й не винаходити велосипед».
Підтримку окремим ініціативам декларує нардеп Данило Гетманцев:
«На рівні центральної влади України має бути якомога більше державників, людей справи… зі свого боку я можу тільки… пообіцяти повне сприяння в вирішенні їхніх статутних питань».
Водночас у штабах лідерів Асоціації наголошують на аполітичності платформи:
«Її членами є громади – великих міст, сіл, селищ… Це, звісно, про політику, але зовсім не про вибори. І точно не про опозицію».
За лаштунками проєкт пов’язують із Давидом Арахамією; у публічному просторі також лунають припущення щодо можливої участі бізнесу у фінансуванні. Цільова аудиторія — виборці Півдня та Сходу, а також ширше лівоцентристське поле. Перші заміри показували 2,8% серед усіх та близько 4% серед тих, хто визначився, тож для прориву потрібні сильні загальнонаціональні лідери і ширша географія підтримки.
Можливі формати участі у виборах:
- самостійний похід із подальшим входженням до коаліції;
- спільний блок із партією влади після завершення війни.
Ключові ризики:
- брак «першого номера» загальнонаціонального масштабу;
- скорочення цільового електорату через міграцію з прифронтових територій;
- конкуренція з «традиційними» регіональними та лівоцентристськими силами.
Станом на 2026 рік Асоціація радше формує політичний фундамент на майбутнє, ніж запускає повноцінну партію. Фінальна конфігурація залежатиме від безпекових умов, наявності ресурсів, появи впізнаваного лідера та здатності вийти за межі «проєкту Півдня і Сходу» до загальнонаціональної пропозиції після завершення війни.
