Головне: Олігархія, конституція, Кучма
Сергій Головатий, один із розробників Конституції 1996 р., розповідає про юридичні інновації Кучми, «касетний скандал» та формування олігархічної структури в Україні. У статті аналізується, чому реформи того часу не змогли подолати корупційні схеми.
Детально: Конструктивний огляд 1990‑х
Президентство Леоніда Кучми часто описують як автократію з елементами стримувань і противаг. За словами колишнього міністра юстиції Сергія Головатого, у 1992 р. було запроваджено інститут делегованого законодавства – уряд отримав право ухвалювати декрети, які мали силу закону. Це дозволило «розбити вічну мерзлоту» радянської економіки і підготувати ґрунт для введення гривні.
Конституційний договір 1995 р., підписаний між Президентом і Верховною Радою, став тимчасовою «суперпрезидентською» формою правління, що забезпечила підготовку нової Конституції. За словами Головатого, у Венеції цей документ був визнаний «мініконституцією», яка розірвала радянську монополію влади.
«На той момент ніде не можна було дістати жовто‑блакитних стрічок, і мені довелося просити їх у посольстві Швеції. А оскільки ми це все прошивали вручну, мій колега‑депутат, який працював раніше хірургом, зшивав Конституційний Договір хірургічним інструментом».
Після ухвалення Конституції 28 червня 1996 р. парламент працював інтенсивно: референдум, ініційований Кучмою, створив сильний стимул для швидкого завершення законодавчого процесу. Однак подальший курс на НАТО у 1997 р. спричинив протидію з боку Кремля, що виявилось у «касетному скандалі» та вбивстві Георгія Гонгадзе.
- Головатий брав участь у перевірці доказів, що довели протиріччя в експертизах.
- Німецька лабораторія підтвердила, що залишки, передані Оленою Притулою, не належать Гонгадзе.
- Висновок – це була спроба Кремля підривати українську державність.
Хоча правовий каркас був закладений, олігархічна система, створена за Кучми, не була знищена наступниками. Головатий вважає, що «верховенство права» було перекладено некоректно, і справжньою доктриною є проправовладдя – влада права без сваволі.
У підсумку, згідно з інтерв’ю, реформи 1990‑х сформували інститути, які протиставлялися автократії, проте їхня ефективність була підривана системними корупційними практиками, що залишаються актуальними і сьогодні.




