Головне: Зеленський ігнорував прохання Залужного про воєнний стан
За два тижні до повномасштабного вторгнення Росії Валерій Залужний просив президента ввести воєнний стан, щоб передислокувати війська та підготувати оборону, але Володимир Зеленський відмовився через страх паніки та переконання в малоймовірності нападу.
Передумови та ключові події лютого 2022 року
Тодішній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний неодноразово наполягав на запровадженні воєнного стану ще в середині лютого 2022 року. Це дозволило б законно переміщувати підрозділи, активізувати підготовку та реагувати на загрозу. Президент Володимир Зеленський відкинув пропозицію, побоюючись масової паніки серед населення та економічних наслідків. Натомість 23 лютого Рада національної безпеки та оборони ухвалила рішення про надзвичайний стан у окремих регіонах.
Залужний порівнював ситуацію з боєм проти Майка Тайсона, маючи на увазі абсолютну перевагу російських сил:
“Ти збираєшся битися з Майком Тайсоном, а єдиний бій, який у тебе був до цього, — це бій подушками з молодшим братом. Це шанс один на мільйон, і ти маєш бути готовий”.
Без офіційного дозволу військові все ж проводили обмежене планування. Офіцери ГУР з січня таємно готувалися до можливого нападу: орендували конспіративні квартири поблизу Києва, вивозили готівку, проводили навчання під виглядом планових заходів. У середині лютого такі “навчання” подовжили ще на місяць.
Вище командування ЗСУ проводило настільні тренування різних сценаріїв, включно з наступом на Київ та блокуванням західного кордону. Однак без схвалення президента масштабні передислокації залишалися неможливими — вони були б незаконними та легко помітними.
Українська прикордонна служба перехопила листування чеченського командира з Рамзаном Кадировим, де йшлося про готовність підрозділів “скоро бути в Києві“. Цю інформацію доповіли Зеленському, але вона не змінила його позиції. На засіданнях РНБО домінувала думка, що Росія обмежиться гібридними діями та тиском, а не повномасштабним вторгненням.
Значний вплив на рішення президента мав голова Офісу президента Андрій Єрмак. Він підтримував регулярні контакти з російською стороною, зокрема з Дмитром Козаком, і вважав, що Москва не піде на відкриту війну через ризик остаточного розриву з Заходом. Саме Єрмак, за свідченнями джерел, переконав Зеленського в тому, що повномасштабна агресія неможлива.
“Багато хто з нас відчував занепокоєння, але, гадаю, всі вирішили, що найбезпечніше буде погодитися з президентом”, — зазначив один високопоставлений чиновник.
Західні розвідки (ЦРУ, MI6) неодноразово попереджали про підготовку вторгнення, але в Києві ці сигнали вважали перебільшеними. Навіть 22 лютого, за два дні до початку війни, спроба Залужного та міністра оборони Резнікова переконати РНБО ввести воєнний стан провалилася — перевагу віддали надзвичайному стану.
Ці деталі стали відомі з великого розслідування The Guardian, опублікованого до річниці подій. Матеріал базується на інтерв’ю з українськими та російськими джерелами, а також оцінках західних спецслужб. У 2026 році, через чотири роки після початку війни, такі спогади продовжують викликати дискусії про готовність до вторгнення та роль ключових фігур у прийнятті рішень на початку 2022 року.
