Судова реформа під знаком питання: новий закон замість реальних змін
Президент Володимир Зеленський підписав законопроєкт №13165-2, який змінює правила подання та перевірки декларацій доброчесності суддів. Документ, ухвалений Радою 9 червня 2026 року, позиціонується як євроінтеграційний крок, але викликає критику через невідповідність ключовим вимогам ЄС.
Експерти вказують, що закон не вирішує проблему імітації реформ і може послабити контроль за суддями, особливо на тлі відкриття першого кластеру переговорів про вступ до ЄС 15 червня 2026 року.
Зміст
Проблеми з новим законом
Зміни в перевірці доброчесності
Закон об’єднує декларації доброчесності та родинних зв’язків у один документ. Він розширює коло осіб, зв’язки з якими потрібно декларувати, якщо вони обіймали високі посади.
Однак основні зауваження стосуються процедури перевірки. Відповідальність залишається лише за умисну брехню, яку важко довести. Судді можуть посилатися на помилку чи непорозуміння.
Перевірка обмежується одним роком для більшості питань, що виключає давніші ризики, наприклад, поїздки до РФ чи на окуповані території. Встановлено шестимісячний термін перевірки — після цього порушення вважається непідтвердженим.
Виключення ключових аспектів
Новий закон прибирає з декларацій доброчесності питання відповідності рівня життя офіційним доходам. Це пояснюють роботою НАЗК, але експерти сумніваються в ефективності такого підходу через обмежені ресурси агентства.
Перевірка корупційних правопорушень можлива лише після вироку суду, що робить декларації менш дієвим інструментом профілактики.
Закон також передбачає підвищення суддівської винагороди через зміни в розрахунку, потенційно на 50% для місцевих суддів.
Контекст і реакція
Невідповідність плану Качки-Кос
Цей законопроєкт мав виконати пункт 8 плану Качки-Кос — вимогу щодо вдосконалення механізму перевірки декларацій суддів, зокрема з залученням незалежних міжнародних експертів для Верховного суду. Ухвалена версія таких норм не містить.
Станом на червень 2026 року Україна виконала лише частину пріоритетних реформ для ЄС. Прогрес у судовій сфері залишається низьким, попри відкриття переговорів по кластеру Fundamentals.
Позиція експертів
Фундація DEJURE та інші організації критикували проєкт ще до підписання. Вони закликали до вето, наголошуючи на ризиках для доброчесності суддів.
У контексті активної фази переговорів про вступ до ЄС такі кроки можуть вплинути на оцінку прогресу України.
Закон набуває чинності після офіційного опублікування. Його реалізація стане тестом для виконання зобов’язань перед ЄС у сфері верховенства права.
