Річниця загибелі київського активіста на фронті
15 квітня 2026 року минає друга річниця загибелі Павла Петриченка — сержанта 59-ї окремої мотопіхотної бригади, громадського діяча та автора петиції про обмеження онлайн-казино. Він загинув 15 квітня 2024 року під час бойового завдання на Донеччині, за день до свого дня народження.
Вшанування пам’яті Героя України в Києві та по всій країні
Хто такий Павло Петриченко: шлях від активіста до аеророзвідника
Павло Вікторович Петриченко народився 16 квітня 1992 року в Києві. Закінчив Київський національний економічний університет у 2016 році, працював проєктним менеджером. До повномасштабного вторгнення брав активну участь у громадському житті столиці. Він долучався до Революції Гідності, став одним із засновників руху «Хто замовив Катю Гандзюк», організовував волонтерські центри, зокрема разом із Сергієм Притулою на початку 2022 року. У березні 2024-го його петиція щодо обмеження роботи онлайн-казино набрала понад 26 тисяч голосів на сайті Офісу Президента.
29 березня 2022 року Павло мобілізувався до Збройних сил України. Служив молодшим сержантом в аеророзвідці 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка (пізніше — 59-та штурмова бригада безпілотних систем). Виконував розвідувальні польоти, виявляв позиції противника, корегував вогонь артилерії та ударних дронів. Брав участь у боях за звільнення Херсонщини, згодом — в обороні Донбасу.
Обставини загибелі: 15 квітня 2024 року під Красногорівкою
Павло Петриченко загинув 15 квітня 2024 року в районі Красногорівки на Донеччині під час виконання бойового завдання. За даними різних джерел, смерть настала внаслідок скиду боєприпасу з ворожого дрона. Наступного дня йому мало виповнитися 32 роки. Інформацію про загибель першою оприлюднила сестра Марина Петриченко.
Прощання з Павлом відбулося 19 квітня 2024 року в Михайлівському соборі Києва. На церемонію прийшли понад тисячу людей — побратими, активісти, волонтери, друзі. Серед присутніх були Сергій Притула, Масі Найєм, Сергій Стерненко та інші громадські діячі. Поховали героя на Аскольдовій могилі.
Нагороди та визнання: орден «За мужність» і звання Героя України
Ще за життя Павла нагородили орденом «За мужність» III ступеня. 8 травня 2025 року Президент України Володимир Зеленський посмертно присвоїв йому звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка». 12 травня 2025 року орден вручили членам родини. Ця нагорода стала визнанням особистої мужності та внеску в оборону держави.
Річниця 2025 року: спогади рідних і пропозиції перейменування вулиці
У першу річницю, 15 квітня 2025 року, рідні Павла вперше публічно поділилися спогадами. Сестра Марина та інші близькі згадували його як людину, яка не боялася брати відповідальність, була справедливою та рішучою. У Дарницькому районі Києва, де жив Павло, через застосунок «Київ цифровий» проголосували за перейменування вулиці Волго-Донської на його честь. Рішення остаточно залежить від Київради.
На Аскольдовій могилі відбулися поминальні заходи. Українці по всій країні вшановували пам’ять захисника, публікували спогади та фото.
Друга річниця 2026 року: продовження пам’яті про героя
Станом на квітень 2026 року пам’ять про Павла Петриченка продовжує жити в документалках, публікаціях і громадських ініціативах. Плануються заходи на Аскольдовій могилі. Його історія залишається прикладом поєднання громадської активності та військового обов’язку. Павло став символом покоління, яке не лише протестувало, а й узяло до рук зброю для захисту країни.
Ключові факти про Павла Петриченка:
- Дата народження: 16 квітня 1992 року
- Дата загибелі: 15 квітня 2024 року (31 рік)
- Військова посада: молодший сержант, аеророзвідник 59-ї бригади
- Основні напрямки служби: Миколаїв, Херсонщина, Донеччина
- Громадська діяльність: Євромайдан, рух за Катю Гандзюк, волонтерство, петиція проти онлайн-казино
- Нагороди: орден «За мужність» III ступеня (2023), Герой України (посмертно, 2025)
Павло Петриченко залишився в пам’яті як людина, яка діяла, а не чекала. Його шлях від київського активіста до фронтового розвідника ілюструє, як особиста позиція стає частиною загальної боротьби.
