Головне: Відсутність фінансування з 2018 року
Державна космічна програма України зупинилася у 2018 р., а нові проєкти не потрапили до Верховної Ради через невдалі розробки минулого.
Детально: Причини та перспективи
За словами Олега Федорова, головного наукового співробітника та колишнього директора Інституту космічних досліджень НАНУ, остання державна програма завершилась у 2018 р., а нові ініціативи не були схвалені парламентом. Основна причина – низка невдалих проєктів, які підривали довіру до галузі.
«Наприклад, проєкт “Антарес”, співпраця з Бразилією на космодромі Алкантара та супутник “Либідь” не були успішно завершені. Спеціальна слідча комісія навіть розслідувала, куди пішли бюджетні кошти і чому нема очікуваних результатів. Але проблема не тільки в грошах – були ще й різні невдачі у розробках»
Незважаючи на це, Федоров наголошує, що без власних космічних засобів державна безпека неможлива.
«Без власних космічних засобів неможливо забезпечити повноцінну безпеку держави»
Хронічне недофінансування призвело до втрати молодих кадрів: зарплати в інституті залишаються низькими, а більшість вчених працює одночасно в кількох установах. За словами експерта, це «залишки кадрового потенціалу».
«Із науковими кадрами катастрофа, а в космічній галузі – тим паче. Молоді науковці є, але їх дуже мало. Частина з них працює одразу в кількох установах. Це радше залишки кадрового потенціалу»
Інститут космічних досліджень, залишаючись академічним, зосереджений на «ближньому космосі» – вивченні навколоземного простору, ІТ‑технологіях, космічній плазмі, боротьбі зі сміттям і орбітальному стикуванню. Під час війни вчені переключились на цивільні задачі: моніторинг пошкоджень, аналіз екологічних змін та прогноз урожайності.
«За останні роки виконали багато робіт, пов’язаних із півднем України: аналізом наслідків підриву Каховської ГЕС, процесів опустелювання та інших екологічних змін. Також займаємося оцінкою стану земель, їхньою класифікацією, моніторингом сходів і процесів деградації ґрунтів. Співпрацюємо з Гідрометцентром та профільними інститутами щодо прогнозів врожайності»
Отримані дані використовують Держстат і Мінекономіки, проте без державної підтримки не вдається створити національну систему прогнозування. Інститут працює з відкритими даними Sentinel, іноді застосовує ресурси NASA та приватних компаній.
- Відсутність нових законопроектів у Верховній Раді.
- Невдачі минулих проєктів підривають довіру інвесторів.
- Дефіцит молодих науковців через низькі зарплати.
- Академічна діяльність інституту зосереджена на прикладних дослідженнях.
Для відновлення української космічної програми потрібне стабільне державне фінансування, реформа управління проєктами та підтримка молодих кадрів.
