Віталій Валерійович Кропачов — один із найодіозніших українських бізнесменів, чий шлях пройшов від шахтарського міста Торез до рейтингу найбагатших людей України зі статками понад $100 млн. Засновник та власник групи компаній «Укрдонінвест», яка контролює вугільні, газові, медіа- та будівельні активи, Кропачов роками перебував у центрі гучних журналістських розслідувань, а у 2024 році опинився за ґратами за підозрою у заподіянні державі збитків на понад 2 млрд гривень.
Біографія
Віталій Валерійович Кропачов народився 4 жовтня 1973 року в місті Торезі Донецької області Української РСР — нині це місто перейменоване на Чистякове та перебуває на окупованій частині Донеччини.
Торез тих часів — типове шахтарське місто Донбасу, де основу економіки складав видобуток вугілля. Саме в цьому середовищі формувалися погляди та ділова хватка майбутнього підприємця, який пізніше стане одним із ключових гравців на вугільному ринку всієї країни. Деталі дитинства та юнацьких років Кропачова в публічному просторі майже відсутні — сам бізнесмен завжди воліяв говорити про справи, а не про особисте.
Сім’я
Інформація про особисте та сімейне життя Кропачова у відкритих джерелах мінімальна — він свідомо тримає родину осторонь публічного простору. Відомо, що бізнесмен має сім’ю та дітей, проте деталі про дружину чи кількість дітей у пресі не фігурують.
Після 2014 року, перебравшись до Києва після того, як сепаратисти відібрали його бізнес і розгромили офіс, Кропачов почав будувати нове ділове та особисте життя у столиці. Влітку 2022 року він організував табір під Переяславом для вимушених переселенців з Донбасу, де розмістили 150 людей, які втратили житло через війну, — жест, що свідчить про збережений зв’язок із донбаським корінням.
Освіта
Кропачов має вищу освіту, проте відомості про конкретний заклад та спеціалізацію у відкритих джерелах не фігурують. Судячи з раннього кар’єрного шляху — посади комерційного директора на заводі, — можна припустити, що освіта була технічною або економічною, типовою для промислового Донбасу 1990-х.
Перші кроки в кар’єрі
Свій перший серйозний досвід роботи Кропачов отримав на посаді комерційного директора Торезького заводу наплавних твердих сплавів. Саме в цей час він здобував розуміння промислового виробництва та бізнес-процесів.
Свою подальшу професійну діяльність Кропачов розпочинав у Торезі, де займався видобуванням, збагаченням і логістикою вугілля. В нульових роках він активно розбудовував власний бізнес на Донбасі, поступово займаючи все більш помітне місце на регіональному ринку.
У 2010 році він став депутатом Донецької обласної ради. Однак поряд із підйомом прийшли й перші серйозні випробування: у 2011 році на нього було скоєно замах, який сам Кропачов пов’язував зі спробами відібрати у нього підприємство «Сніжнезавантажтранс» на користь структур Олександра Януковича.
Участь у Революції Гідності та переїзд до Києва
2014 рік кардинально змінив траєкторію Кропачова. У 2014 році він брав участь у створенні добровольчого батальйону «Шахтарськ», який боровся за повернення окупованих територій на Донбасі під контроль України. Журналісти програми «Схеми» підтверджували, що Кропачов дійсно займався батальйоном і розкритикував «ДНР», а серед «хрещених батьків» батальйону «Шахтарськ» також згадувались Антон Геращенко та Олег Ляшко.
Проукраїнська позиція обійшлася дорогою ціною: за свою позицію проросійські бойовики відібрали у Кропачова бізнес і розгромили його офіс.
Після переїзду до Києва Кропачов не зупинився. Він викупив кілька збагачувальних фабрик на підконтрольній частині Донбасу, а у 2017 році придбав у Ігоря Гуменюка та партнерів шахту «Краснолиманська», яка з часом стала одним з найуспішніших вугільних підприємств України.
Злет у рейтингу та зміцнення позицій
У 2019 році Кропачов вперше потрапив до рейтингу найбагатших українців, складеного журналом «Новое Время». Зі статками $101 млн він посів 63-тє місце.
У 2017 році він налагодив співпрацю з китайською машинобудівною компанією Sany Heavy Industries, яка виготовляє обладнання для видобутку вугілля. Разом вони виграли чимало тендерів державних шахт і вступили в конкуренцію з Corum Ріната Ахметова. Кропачов заявляв про бажання організувати виробництво китайської прохідницької техніки в Україні.
Медіаімперія
У 2019 році разом з інвестором Millstone & Co Робертом Квітковським він почав розвивати медіанапрямок. Того ж року Кропачов придбав ТОВ «Інфо24», яке має ліцензію на супутникове мовлення з логотипом «ТВі», та ТОВ «ТРК «Погода ТБ»».
У тому ж 2019 році Кропачов купив канал «Так TV», який має супутникову ліцензію. У грудні 2021 року придбав компанію «Ера Продакшн». Компанія у березні 2022 року надала свої потужності для забезпечення цифрової трансляції телемарафону після ракетної атаки Росії на телевежу у Києві. Влітку 2022 року придбав компанію «Корона Санрайс», яка володіла цифровою ліцензією на трансляцію «4 каналу».
22 січня 2023 року планувався запуск інформаційного каналу Ukraine World News, відкритого на основі заборонених телеканалів «112 Україна» та «NewsOne». Технічний директор телеканалу підтвердив, що інвестором і власником медіа був Кропачов.
Чим відомий Віталій Кропачов. Останні новини
«Вугільний смотрящий» та зв’язки з владою
Попри зовні патріотичні заяви, ім’я Кропачова роками фігурувало у гучних розслідуваннях. У 2016 році ЗМІ називали Кропачова «вугільним смотрящим» в Україні та пов’язували його з Ігорем Кононенком, бізнес-партнером п’ятого президента Петра Порошенка.
У 2018 році журналісти Bihus.info з’ясували, що на Кропачова переписали більшу частину вугільних активів оточення колишнього президента Януковича, а «Українська правда» повідомляла, що Кропачову дістались і газові активи, які належали сину Януковича.
Перед приходом до влади Зеленського Кропачова в ЗМІ роками називали «смотрящим» за державними вугільними активами, а стрімкий злет у рейтингу найзаможніших пояснювали тісними зв’язками з оточенням президента Порошенка.
Арешт та кримінальне переслідування
Найгучнішим епізодом у біографії бізнесмена стало затримання у 2024 році. 17 травня 2024 року ДБР затримало Кропачова. За даними слідства, він через своє підприємство та службових осіб Міністерства енергетики та Державної податкової служби завдав державі збитків на 2 млрд грн через махінації у вугільній сфері.
Слідство задокументувало чотири епізоди справи. Зокрема, встановлено факт неправомірного застосування ТОВ «Краснолиманське» у 2022–2023 роках податкової пільги — нульової ставки ПДВ на вугілля на загальну суму 75,1 млн грн. За версією слідства, члени організації умисно не реєстрували податкові накладні, що призвело до шкоди у вигляді боргових зобов’язань та несплати податків на суму 2,1 млрд грн.
Кропачову висунули підозру за ч. 1 ст. 255 (створення злочинної організації), ч. 3 ст. 212 (ухилення від сплати податків), ст. 219 (доведення до банкрутства) та ч. 3 ст. 209 (легалізація майна, одержаного злочинним шляхом).
21 травня 2024 року Печерський районний суд Києва взяв Кропачова під варту терміном на 60 діб без права внесення застави. Сам бізнесмен назвав справу абсурдною, стверджуючи, що це тиск на бізнес та медіа в Україні.
Арешт активів та банкрутство підприємств
Слідчі дії не обмежилися лише особою підозрюваного. У червні 2024 року активи Кропачова, серед яких три збагачувальні фабрики, заарештували й передали Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами. У листопаді 2024 року Господарський суд Донецької області визнав банкрутом одну з фабрик — ЦЗФ «Україна».
Після затримання власника телеканал Ukraine World News припинив мовлення на супутнику.
«Вугільна справа» у ВАКС
Антикорупційний прокурор склав і скерував до суду обвинувальний акт стосовно восьми осіб, підозрюваних у заволодінні коштами. ВАКС призначив «вугільну справу Кропачова» до розгляду по суті. Станом на квітень 2026 року судовий процес триває — вирок у цій резонансній справі ще не винесено.
Попри всю суперечливість своєї фігури, Кропачов залишається одним із найяскравіших прикладів того, як бізнес на пострадянському просторі будувався на перетині великої промисловості, політичних зв’язків та безмежних амбіцій.
