Головне: До повномасштабного вторгнення суми хабарів народним депутатам сягали 20 тисяч доларів на місяць, після початку війни практика поновилася з меншими тарифами – від 1-2 тисяч до 5 тисяч доларів, а за “неправильні” голоси застосовували штрафи; САП викрила низку нардепів у схемах продажу голосів.
За даними порталу українських новин UkrNews, керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко розповів про масштаби корупційних виплат народним депутатам за вплив на голосування у Верховній Раді.
До 24 лютого 2022 року система нелегальних “доплат” діяла активно. У окремі періоди нардепи отримували до 20 тисяч доларів щомісяця в готівкових “конвертах” за підтримку потрібних рішень. Ці суми залежали від важливості законопроєктів та рівня лояльності депутата.
Після початку повномасштабного вторгнення схема тимчасово призупинилася. У перші місяці війни таких виплат майже не фіксували. Проте згодом практика відновилася, хоча й зі значно меншими сумами:
- Початковий рівень – 1-2 тисячі доларів на місяць за голосування за конкретні проєкти законів.
- Пізніше “тариф” зріс до 5 тисяч доларів щомісяця за стабільну лояльність.
Ключовим елементом системи залишалися штрафи. Якщо депутат голосував всупереч домовленостям, його місячну виплату могли зменшити – наприклад, з 5 тисяч до 3 тисяч доларів.
Клименко підкреслив, що нинішні розслідування стосуються конкретних народних обранців, яким уже повідомлено про підозру в отриманні неправомірної вигоди. Серед викритих епізодів – масштабна операція НАБУ та САП наприкінці грудня 2025 року. Тоді виявили групу парламентаріїв, причетних до систематичного продажу голосів у сесійній залі. До підозрюваних увійшли:
- Євген Пивоваров
- Ігор Негулевський
- Ольга Савченко
- Юрій Кисіль
- Михайло Лаба
Окремий напрям розслідування стосується пропозиції неправомірної вигоди. У середині січня 2026 року підозру отримала лідерка фракції “Батьківщина” Юлія Тимошенко. Вона заперечила причетність і назвала справу політично мотивованою. 23 січня Вищий антикорупційний суд визначив запобіжний захід – заставу в розмірі 33 млн грн, яку внесли.
Заяви Клименка пролунавши в інтерв’ю “Укрінформу” 26 січня 2026 року. Вони підтверджують, що корупційні механізми впливу на парламентські рішення не зникли повністю навіть в умовах війни, хоча їх масштаби суттєво зменшилися порівняно з довоєнним періодом.
Такі схеми негативно впливають на довіру до законодавчого органу та прийняття рішень у ключових сферах – від економіки до безпеки. Антикорупційні органи продовжують роботу над викриттям подібних мереж.
