Головне: Традиція, що поєднує науку й екологію
Університет імені В. Н. Каразіна щорічно відзначає День бабака, використовуючи його як платформу для популяризації досліджень степових екосистем і обговорення впливу війни на природу.
Детально: Історія, адаптація та науковий контекст
Святкування Дня бабака в Каразінському університеті розпочалося у 2004 р. на біостанції факультету, ініційоване групою вчених і журналістів, серед яких виділявся професор Віктор Токарський. За словами ректорки Тетяни Кагановської, головна мета події – «Через доступну й емоційно близьку форму» донести наукові знання до широкої аудиторії.
Сьогодні традиція існує більше двадцяти років і стала впізнаваним символом університету, відомим по всій Україні. Останнє святкування, яке відбулося 2 лютого 2026 р., пройшло у дистанційному форматі через безпекову ситуацію, а усі бажаючі змогли приєднатися онлайн і спостерігати «віщування» з біостанції.
Офіційним «віщуном» цього року був бабак Тимко IV – наступник Тимка III, який завершив активну службу. Як підкреслила Кагановська, за такою, здавалося б, легковажною подією стоїть серйозна наукова робота: степовий бабак занесений до Червоної книги України і слугує «індикатором стану степових екосистем».
- Воєнні дії порушують природні біоритми тварин.
- Обстріли і вибухи впливають на розмноження та стабільність популяцій.
- Зміни у поведінці бабаків сигналізують про деградацію середовища.
Ректорка наголосила, що подія дозволяє підняти актуальні екологічні питання, зокрема вплив антропогенних та військових факторів на степи України. За її словами, «навіть така ‘популярна’ подія насправді дає можливість говорити про дуже серйозні екологічні проблеми», і саме в цьому полягає глибокий сенс традиції.
