Головне: 22 січня Україна відзначає День Соборності — символ об’єднання земель і народу, що бере початок від Акту Злуки 1919 року. Свято нагадує про історичну єдність УНР та ЗУНР, масовий “живий ланцюг” 1990 року та сучасні прояви солідарності під час повномасштабного вторгнення. Навіть у 2026 році, попри обмеження через війну, українці в Україні та за кордоном продовжують формувати символічні ланцюги єдності, демонструючи незламність і прагнення до соборності як запоруки опору агресору.
День Соборності традиційно є одним із найважливіших державних свят, яке підкреслює прагнення українців до єдності в умовах зовнішніх загроз. Цьогоріч, 22 січня 2026 року, урочистості проходять у стриманому форматі через триваючу війну з Росією, без масових публічних заходів у багатьох регіонах.
Історичне підґрунтя свята сягає 22 січня 1919 року, коли на Софійській площі в Києві проголосили Акт Злуки — об’єднання Української Народної Республіки (УНР) та Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Цей документ став першим офіційним актом соборності українських земель у ХХ столітті. Незважаючи на складне становище обох республік — УНР боролася з більшовиками та внутрішніми переворотами, а ЗУНР вела війну з Польщею — ідея єднання давала надію на створення сильної незалежної держави.
Після проголошення Акту ЗУНР перейменували на Західну область УНР, а уряд надсилав фінансову підтримку на розвиток регіону: закупівлю продовольства, транспорт, військові потреби та культурні проєкти. Проте реалізувати об’єднання повною мірою не вдалося через наступ більшовиків, захоплення Києва в лютому 1919 року, польську окупацію західних земель, а також анексію Буковини Румунією та Закарпаття Чехословаччиною.
Значущість дати 22 січня збереглася в колективній пам’яті українців. Новітній символ єдності з’явився 21 січня 1990 року — тоді близько 3 мільйонів людей утворили “живий ланцюг” від Івано-Франківська через Львів, Рівне, Житомир до Києва. Акція, організована Народним рухом України, простяглася на понад 770 км і стала однією з найбільших у світі мирних демонстрацій солідарності. Вона наблизила Україну до проголошення незалежності в 1991 році.
Офіційно День Соборності встановили в 1999 році указом президента Леоніда Кучми. У період президентства Віктора Януковича свято практично ігнорували на державному рівні, але після Революції Гідності 2014 року його знову почали широко відзначати. Традиційно українці формують “ланцюги єдності”, зокрема на мосту Патона в Києві, символічно з’єднуючи лівий і правий береги Дніпра.
Під час пандемії COVID-19 у 2021 році акції перейшли в онлайн-формат. З початком повномасштабного вторгнення Росії в 2022 році масштабні зібрання обмежили з міркувань безпеки. Водночас єдність проявляється по-новому: у 2023 році українські біженці влаштували ланцюги в 25 країнах світу, а полярники на станції “Академік Вернадський” в Антарктиді також долучилися до флешмобу.
У 2026 році символічні акції вже відбулися, наприклад, у Полтаві — від скверу Героїв України до Соборного майдану, де взяли участь місцеві жителі та внутрішньо переміщені особи. Українська громада в Австралії проводить заходи в Сіднеї, Мельбурні, Канберрі та Перті. Ці ініціативи підкреслюють: соборність сьогодні — це не лише історична пам’ять, а й активна підтримка фронту, волонтерство та солідарність у боротьбі проти агресора.
День Соборності залишається потужним нагадуванням, що єдність українців — це фундаментальна цінність, за яку борються покоління, і саме вона стає запорукою стійкості в найскладніші часи.
