Головне: Клонування мишей — 20‑річний експеримент
Японські вчені протягом двох десятиліть послідовно клонували одну самку‑донора, створивши понад 1200 клонів. Після 27‑го покоління спостерігалося різке падіння народжуваності, а 58‑те покоління прожило лише один день.
Детально: Наслідки багаторазового клонування
У лабораторії Університету Яманаші був запущений унікальний проєкт — клонування ссавців безперервно протягом 20 років. Вихідний матеріал становила одна самка‑дона, з якої за допомогою перенесення ядра (те ж, що використали для створення вівці Доллі) отримували нові особини кожні 3‑4 місяці, коли клон досягав трьох місячного віку. На зовнішній вигляд клонів не впливали жодні помітні зміни: зберігалися статевий склад, колір шерсті та інші морфологічні ознаки.
Перші 25 поколінь виглядали здоровими, що дозволило вченим сподіватися на стабільність процесу. Однак вже після 27‑го покоління спостерігалося різке зниження народжуваності, а 58‑те покоління виявилось фатальним — усі миші прожили лише один день. Попередні покоління мали нормальну тривалість життя і не відрізнялися від контрольних тварин.
“Ніхто раніше не продовжував повторне клонування так довго. У результаті ми вперше виявили, що повторне клонування зрештою досягає своїх меж”, — Терукі Вакояма, старший автор дослідження.
Генетичний аналіз показав, що за 57 поколінь у геномі клонів накопичилося близько 3 700 однонуклеотидних варіантів та 80 крупних змін (втрати або вставки ділянок ДНК). Середньо кожне нове покоління отримувало приблизно 69 мікромутацій і 1‑2 великі зміни. Додатково виявлено структурні пошкодження, включаючи втрачену X‑хромосому у деяких особин.
“Колись вважалося, що клони ідентичні оригіналу, але завдяки цьому дослідженню стало ясно, що мутації відбуваються з частотою втричі вищою, ніж у потомства, народженого шляхом природного спарювання”, — Терукі Вакояма.
Отримані дані часто порівнюються з процесом багаторазового копіювання фотографії на ксероксі: кожна нова копія втрачає частину якості, а помилки накопичуються до критичного рівня. Цей експеримент, у який було залучено понад 1 200 клонованих мишей, став одним із наймасштабніших і найдовших у світі, підкреслюючи важливість розуміння генетичних обмежень при масштабному використанні технології клонування.