Головне: Птахи, клімат і нові ареали
У результаті потепління та аридизації в Україні змінюються ареали звичних і екзотичних птахів. На це впливають як кліматичні, так і антропогенні фактори, а моніторинг залишає простір для невизначеності.
Детально: Динаміка пернатих у сучасній Україні
За словами орнітолога Наталії Атамась, представниці Інституту зоології імені Шмальгаузена НАН України,
“дуже важко виокремити, що на конкретну популяцію вплинули саме зміни клімату”
, бо
“на птахів діє одразу кілька факторів”
. У Європі вже спостерігається
“аридизація”
, і схожі процеси починають відбуватись і в нашій країні.На півдні території стають сухими і теплішими, що негативно позначається на видах, які потребують вологої і прохолодної атмосфери. Як пояснює експерт,
“На півдні території стають сухими й теплішими, тому страждають ті види, які люблять вологу і холод. Це бекас, а ще бореальні (тайгові) види, наприклад гаїчка‑пухляк, в’юрок”
. Паралельно з цим, завдяки посушливості, у південних регіонах України з’являються нові екзотичні представники, зокрема
“завдяки тенденції до осушення, у нас в Україні з’явився рожевий фламінго на півдні”
.Тепліші умови також розширюють ареали птахів, що раніше були обмежені північними широтами.
“Втім водночас багато птахів через потепління розширює свій ареал на північ. Наприклад, бджолоїдка, косар, біла чапля активно туди переселяються”
. На протилежному боці, деякі північні види, такі як вівсянка лучна, вже не гніздуються в Україні:
“Вівсянка лучна у нас більше не гніздує. Тому це – динамічна система. І таке перемішування фауни йде по всьому світу”
.Основна причина змін – не лише клімат, а й інтенсивне використання землі.
“Ми змінює оселища птахів — вирубуємо ліси, розорюємо луки, переходимо до інтенсивного ведення сільського господарства, вносимо у ґрунт багато хімічних речовин. Це все знижує популяцію пернатих, особливо у відкритих ландшафтах”
. Додатково, нелегальне та легальне полювання посилює тиск на види.Моніторинг птахів в Україні залишає значний прогалину:
“У нас велика проблема з моніторингом, бо такі спостереження не фінансують. Щоб точно сказати, що якась популяція збільшилась чи скоротилась, треба її моніторити десятиліттями. Таких даних у нас немає”
. У Європі дані збираються завдяки аматорам та фінансуються ЄС:
“Є моніторингові програми, які фінансує Європейський Союз. Їхні дані за останні роки показують, щочисельність звичайних видів впала на 15%, а деяких груп — до 45%”
.Серед негативних тенденцій – скорочення чисельності горобців, жайворонків та інших відкритих ландшафтних видів, тоді як степові та водяні птахи (бджолоїдка, біла чапля) демонструють зростання.
“Ще один фактор — зміна клімату. Хоча насправді ситуація з птахами у нас полярна — по одних видах все може бути погано, по інших — навпаки”
. Окрім того, лісові види, зокрема європейська популяція тетерука, перебувають у скрутному стані:
“Лісові птахи, зокрема європейська популяція тетерука, перебуває в не дуже доброму стані. Принаймні та частина, яка знаходиться на півдні”
. Стан водяних біотопів також погіршується, наприклад, для бекаса:
“Наприклад, з бекасом. В Україні він ще трапляється, а от в Європі ситуація з ним все гірше і гірше”
.Незважаючи на складність оцінки, експерт підкреслює, що зміна клімату та людська діяльність формують нову карту розповсюдження птахів в Україні, і спостереження за цими процесами залишаються пріоритетом для збереження біорізноманіття.
