28 лютого 2026 року світові ЗМІ вибухнули новиною: міністр оборони Ірану Амір (Азіз) Насірзаде, ймовірно, загинув під час ізраїльських ударів разом із командувачем КВІР Мохаммадом Пакпуром. Генерал-пілот, виходець з азербайджанських коренів, очолював Міноборони з серпня 2024-го і активно просував ракетну програму та співпрацю з Росією й Білоруссю. Його смерть — це не просто втрата посади, а удар по верхівці силового блоку Тегерана.
Зміст
Коротка біографія
Азіз Насірзаде (перс. عزیز نصیرزاده) народився 1964 року в місті Сараб провінції Східний Азербайджан — регіоні з великою азербайджанською громадою в Ірані. Він зробив кар’єру в іранських Військово-повітряних силах, дослужившись до звання бригадного генерала та пілота. До 2024 року обіймав посади в командуванні ВПС, де відповідав за модернізацію авіації та безпілотників.
У серпні 2024-го президент Масуд Пезешкіан призначив його міністром оборони та логістики Збройних сил Ірану. На цій посаді Насірзаде став одним із ключових голосів жорсткої лінії: випробовував нові балістичні ракети (зокрема, з дальністю 1200 км у 2025-му), погрожував США та Ізраїлю, координував військову допомогу союзникам. Він неодноразово заявляв, що Іран готовий до будь-якої агресії та тримає під прицілом американські бази в регіоні.
Його життя обірвалося 28 лютого 2026-го — саме в день, коли Ізраїль завдав масованих ударів по іранських об’єктах. Офіційного підтвердження від Тегерана ще немає, але за даними західних джерел, удар був прицільним по керівництву.
Родина
Інформація про родину Насірзаде вкрай обмежена — типово для високопосадовців КВІР та армії Ірану. Відомо лише, що він походив з шиїтської азербайджанської родини зі Східного Азербайджану. Жодних публічних даних про дружину, дітей чи родичів у владі не просочилося — режим жорстко контролює такі деталі.
Досягнення
- Командування модернізацією ВПС Ірану, зокрема розвитком безпілотної авіації.
- Успішні випробування нових балістичних ракет у 2025 році.
- Посилення військово-технічної співпраці з Білоруссю та Росією (переговори про передачу технологій, спільні навчання).
- Координація допомоги союзникам у Сирії та іншим проксі-групам «осі опору».
Зв’язки з політиками
Насірзаде був лояльним до лінії верховного лідера Алі Хаменеї та президента Пезешкіана. Активно взаємодіяв з міністрами оборони Росії та Білорусі, брав участь у зустрічах у Китаї на тлі «кардинальних змін» у 2025-му. Його призначення в 2024-му розглядали як компроміс між реформаторами Пезешкіана та силовиками. Тісно співпрацював з командуванням КВІР, хоча формально Міноборони стоїть окремо від Корпусу.
Зв’язки з криміналом
Прямих зв’язків з організованим криміналом не зафіксовано — Насірзаде був професійним військовим, а не «сірим кардиналом» типу деяких командирів КВІР. Однак як міністр оборони він відповідав за всю військову машину, яка фінансує «Хезболлу», хуситів та шиїтські міліції в Іраку — структури, що Захід часто називає терористичними. У контексті іранського режиму це межує з державним спонсорством тероризму, але кримінальних справ проти нього особисто не порушували.
Конфлікти з відомими особами
Головний конфлікт — з Ізраїлем. Насірзаде неодноразово погрожував «стерти сіоністський режим з карти», заявляв про готовність пілотів атакувати Тель-Авів. Його риторика загострилася після ударів Ізраїлю по Ірану в 2025-му. Також напружені відносини з США — погрози базам у Перській затоці та Іраку. Конкретних особистих конфліктів з іранськими політиками не зафіксовано — він залишався в мейнстрімі жорсткої лінії.
Амір Насірзаде став символом іранської військової гордині — і водночас одним із перших топ-фігурантів, кого дістали ізраїльські удари 2026-го. Його загибель може спровокувати або хаос у Тегерані, або ще жорсткішу відповідь. Слідкуємо за розвитком.
