Головне: Найдовший експеримент у науці: майже сто років
У Квінслендському університеті Австралії вже понад 95 років спостерігають надзвичайно в’язку смолу, яка зовні виглядає твердою. За весь час лише дев’ять крапель відокремилися, а сьогодні формується десята.
Детально: Опис процесу та нові дані
Лабораторний експеримент розпочав австралійський фізик Томас Парнелл у 1927 році. Його завданням було продемонструвати студентам, що деякі матеріали, які здаються твердими, насправді є надзвичайно в’язкими рідинами. Для цього була обрана чорна смолоподібна речовина — колишній матеріал для гідроізоляції човнів. При кімнатній температурі смола розбивається під ударом, що створює ілюзію твердості, хоча її в’язкість у 100 млрд разів перевищує в’язкість води.
Парнелл залив розігріту смолу у скляну закриту воронку, залишивши її осідати три роки. У 1930 році нижню частину лійки було зрізано, і смола почала надзвичайно повільний спуск. Завдяки високій в’язкості кожна крапля рухається за десятиліття:
- З 1927 по 2014 рік відокремилося лише 9 крапель;
- У 2000 р. під час спроби зафіксувати восьму краплю відеокамера вийшла з ладу;
- Дев’яту краплю зафіксовано у квітні 2014 р. під час заміни скляної склянки;
- Зараз формується десята крапля, спостереження за якою ведеться у режимі 24/7 онлайн.
Розрахунки дослідників показують, що в’язкість смоли становить близько 1 × 10¹¹ разів більшу за в’язкість води. Це пояснює надповільний рух і те, що падіння кожної краплі виглядає як подія, що триває десятиліття. Експеримент став унікальним прикладом того, як довготривалі дослідження можуть змінювати уявлення про фізичні властивості матеріалів.
