Головне: NASA досліджує мікрогравітацію на медузах
У 1990 р. NASA запустило 2 500 молодих медуз у космос; після повернення їх кількість зросла до 60 000, проте адаптація до земної гравітації виявилася проблемною. Дослідження вказує на можливі ризики для людей, народжених у космосі.
Детально: Результати експерименту та наслідки
У 1990 р. команда під керівництвом Дороті Спангенберг вибрала медузи (поліпи) як модель для вивчення впливу мікрогравітації. Хоча зовні вони суттєво відрізняються від людей, їх система сприйняття гравітації функціонально схожа: щупальця визначають орієнтацію тіла, дозволяючи відрізнити верх від низу.
- На борту космічного шаттла Columbia було відправлено майже 2 500 поліпів.
- У мікрогравітаційному середовищі вони успішно розмножилися, досягнувши приблизно 60 000 медуз.
- Умови космосу не завадили їх росту та розвитку, що підтверджує здатність простих організмів адаптуватися до відсутності гравітації.
Після повернення на Землю дослідники виявили суттєві відхилення у поведінці «космічних» медуз.
«космічні» медузи плавають незвично
– зазначили вчені. У порівнянні з контрольними зразками, які залишалися на планеті, у космічних особин спостерігалися порушення ритму пульсуючих скорочень тіла та виражене запаморочення. Це свідчить про неправильний розвиток гравітаційної системи орієнтації.Основні висновки дослідження:
- Мікрогравітація суттєво впливає на формування сенсорних механізмів рівноваги у простих організмів.
- Неправильна адаптація до земної гравітації може призвести до функціональних порушень, що важливо враховувати при плануванні довготривалих космічних польотів людей.
- Подальші експерименти потрібні для розробки методів підтримки нормального розвитку біологічних систем у космосі.
Таким чином, експеримент з медузами підкреслює, що навіть найпростіші живі організми можуть зазнати серйозних змін під дією мікрогравітації, і ці зміни можуть мати наслідки для майбутніх космічних колоній.
