Головне: сонячний окунь у Києві
У водоймах столиці зростає кількість сонячного окуня, який часто називають «окунем‑піраньєю». Науковці попереджають про його інвазійний характер і можливі наслідки для місцевих екосистем.
Детально: інвазія, ризики та рекомендації
На озері Вербне рибалки вперше впізнали «чужинця» – сонячного окуня (лат. Lepomis spp.), який у розмові часто називають «окунем‑піраньєю». Вид вже фіксується в інших київських водоймах, що свідчить про його успішну адаптацію. За словами директора Інституту рибного господарства Леоніда Ізергіна, назва «піранья» є популярною, але науково невірною, оскільки справжні піраньї належать до родини Serrasalmidae і не мають спільного походження з сонячним окунем.
“Популярна назва «окунь‑піранья» є сенсаційною і науково некоректною: піраньї належать до іншої родини (Serrasalmidae), є тропічними південноамериканськими рибами й не мають жодного зв’язку із сонячним окунем”, – пояснив Леонід Ізергін.
Сонячний окунь – активний хижак. Його характерна кольорова гамма (зеленувата спина, помаранчеві плями, жовте черево та плавці) дозволяє легко відрізнити його від місцевих видів. У українських водоймах особини досягають 20 см і важать до 600 г. Вид вирізняється високою екологічною пластичністю, агресивністю при заселенні нових ділянок і швидким збільшенням чисельності.
“У басейні Дніпра, у тому числі у водоймах у межах Києва, вид присутній тривалий час – під час наукових досліджень його реєстрували у Десенці в межах міста. Точна оцінка чисельності виду у конкретних водоймах столиці потребує цілеспрямованих моніторингових досліджень”, – наголошує Ізергін.
Як інвазійна чужорідна істота, сонячний окунь створює конкуренцію аборигенним рибам за їжу та простір для нересту. Самці під час спарювання захищають ділянку, що може ускладнювати нерест місцевих видів. Окрім того, риба споживає безхребетних, посилюючи тиск на кормову базу.
“Це інвазійний чужорідний вид, тому він загрожує аборигенній іхтіофауні тим, що агресивно освоює нові біотопи і створює конкуренцію місцевим видам”, – пояснює експерт.
На людську безпеку сонячний окунь не впливає. Єдина ризикова особливість – гострі спинні плавці, які можуть травмувати руку при необережному поводженні.
“На людину сонячний окунь не нападає. Єдине застереження стосується гострих колючих променів переднього спинного плавця, якими можна вколотися при необережному поводженні з виловленою рибою”, – каже Ізергін.
Вид потрапив до «чорного списку» інвазійних риб Дніпра, а його походження простежується до басейну верховини річки Потомак у США. Основними шляхами занесення є випуск акваріумних особин, транспортування риби між водоймами та використання живців. Повністю викорінити вид неможливо, тому наукові підходи орієнтовані на моніторинг, оцінку екологічних ризиків та запобігання новим випадкам випуску.
“Науково підхід полягає у моніторингу інвазійного процесу, оцінці екологічних ризиків та запобіганні поширенню виду завдяки людині, зокрема, недопущенні випуску акваріумних риб, перевезення риби між водоймами й використання живих особин як живця”, – наголошує експерт.
Контроль за розмноженням здійснюють Держрибагентство та інші уповноважені органи, а наукові установи надають підтримку у вигляді досліджень та рекомендацій.
