Головне: середньовічний записник у німецькому туалеті
Під час розкопок у Падерборні археологи знайшли 10‑сторінковий шкіряний зошит, датований XIII–XIV ст., збережений у герметичному туалеті. Записник містить латинські рядки, написані воском, і може належати елітному купцю.
Детально: археологічна знахідка та її контекст
У 2026 р. під час будівництва нової будівлі в Падерборні, північній частині Німеччини, археологи регіональної асоціації Вестфалії‑Ліппе (LWL) розкопали п’ять середньовічних туалетних камер. Кожна камера була герметично закрита, що дозволило зберегти органічні артефакти, які інакше розклалися б. Серед них — маленький шкіряний футляр, у якому знайшовся дерев’яний блокнот, вкритий воском.
- Розмір блокноту – 8,6 × 5,5 см; вісім сторінок двосторонніх, дві односторонні.
- Текст написано латинським курсивом стилусом.
- Футляр прикрашений геральдичною лілією – символом королівської влади.
Внутрішній вміст — безліч рядків латинського рукопису, частково накладених один на одного, що ускладнює переклад. За словами археолога Барбари Рюшофф‑Парцінгер, “Окремі слова розрізнити можна, але транскрипція займе деякий час, оскільки деякі слова могли бути спотворені через орфографічні помилки”.
Стан записника дозволив експертам встановити, що він використовувався у період з XIII до кінця XIV ст.
“Навіть після стількох століть, проведених у землі, знайдений туалет все ще мав досить неприємний запах”, – заявила реставраторка Сюзанна Бретцель (LWL).
Гіпотеза щодо власника ґрунтується на символіці футляра: геральдична лілія могла вказувати на приналежність до елітного кілa. “Можливо, автором був падерборнський купець, який записував ділові операції та свої думки”, – коментує археолог Свева Гай.
Разом із записником у туалеті були знайдені керамічні фрагменти, ножі, бочки, а також шовкова тканина, розрізана на тонкі смужки. “Уривки шовкової тканини … можливо, це використовувалося як туалетний папір після того, як колись елегантна тканина мала бути викинута”, – пояснює Бретцель.
Подальші дослідження планують ідентифікувати власника за допомогою архівних джерел. “Як тільки цей туалет буде віднесено до конкретної ділянки землі, можна буде використовувати архівні дослідження, щоб спробувати ідентифікувати мешканців цієї ділянки. Тоді, у кращому випадку, можна буде пов’язати воскову табличку з ім’ям конкретної людини”, – зазначає Гай.
Консервація записника триватиме до року, після чого артефакт буде представлений у музеї LWL у Падерборні.
