Останнім часом український медіапростір сколихнула хвиля звинувачень на адресу підрозділу «Скеля» щодо проведення так званих «м’ясних штурмів». Військовослужбовець Сашко Добрий, боєць батальйону К2 54-ї бригади, виступив із розлогою відповіддю на критику Сергія Стерненка та інших медійних осіб.
Зміст
Критика від Стерненка та реакція з передової
Приводом для дискусії стали публікації Сергія Стерненка, у яких демонструвалися фотографії розбитої техніки та лунали порівняння методів керування підрозділом «Скеля» із тактикою російських окупантів,. За словами Сашка Доброго, такі повідомлення створюють в інформаційному полі враження, що мобілізованих бійців безсистемно та неефективно «пускають на м’ясо» заради розваги командування. Військовослужбовець зазначає, що побачені на фото «корчі» (розбита техніка) для фронтовика є повсякденною картиною війни, яка сама по собі не може бути доказом некомпетентності командирів.
Проблема військової експертизи та «рівня мислення»
Головним аргументом проти публічної критики є питання професійної компетентності. Автор відео підкреслює, що Сергій Стерненко, попри його величезний внесок у допомогу армії, не має досвіду керівництва штурмовими підрозділами,.
Ключові тези щодо компетенції:
- Різниця ролей: Робота солдата кардинально відрізняється від роботи командира, який керує цілим підрозділом (ротою, батальйоном чи полком).
- Брак досвіду: Для предметної критики штурмового підрозділу «Скеля» потрібно самому мати досвід успішного керування аналогічними структурами в сучасних умовах,.
- Специфіка завдань: Командування володіє повнотою інформації та ввідними даними, які недоступні ані рядовим бійцям, ані тим паче цивільним блогерам,.
Штурми та неминучі втрати: погляд зсередини
Сашко Добрий пояснює, що використання людського ресурсу на війні часто виглядає нераціональним з погляду цивільного життя чи бізнесу. Проте в реаліях бойових дій один і той самий боєць може сьогодні ремонтувати техніку, завтра йти на штурм, а післязавтра займатися логістикою чи копанням траншей. Це створює ситуацію, де немає «ідеальних фахівців», але виконуються поставлені задачі.
Військовий наголошує, що штурмові дії за самим своїм визначенням передбачають втрати особового складу. Оскільки Україна змушена діяти в умовах оборони, ситуативні наступи є необхідними для утримання стратегічної ініціативи, і заперечувати факт втрат у таких операціях — це ігнорувати реальність війни.
Конструктивна критика vs публічний вплив
Автор ролика закликає до того, що критика має бути фаховою. Він наводить власний приклад: як спеціаліст із ремонту бронетехніки з 5-річним стажем, він може обґрунтовано критикувати роботу рембатів чи експлуатацію БМП, надаючи конкретні пропозиції для покращення. Натомість критика цілого підрозділу, як-от «Скеля», від людини без відповідного управлінського бекграунду сприймається як шкідлива.
Замість емоційних постів у соцмережах, Сашко Добрий хотів би бачити оцінку від командирів суміжних підрозділів, які діяли у схожих умовах на тому ж рельєфі. Публікації, що не мають «змістовного фундаменту», на думку бійця, приносять більше шкоди, ніж користі, деморалізуючи військо та суспільство.
