У 2026 році Данія планує суттєво зменшити обсяг військової допомоги Україні. Згідно з офіційною інформацією Міністерства оборони Данії, у бюджет наступного року закладено приблизно 9,4 мільярда данських крон (приблизно 1,26 млрд євро) на підтримку України. Це майже вдвічі менше, ніж у 2025 році, коли надана допомога становила 16,5 мільярда крон, і значно нижче від показника 2024 року – майже 19 мільярдів крон.
Таке скорочення є найбільшим за останні роки серед партнерів України у Європі. Уряд Данії пояснює свій крок необхідністю “стабілізувати” рівень підтримки після періоду надзвичайно високих витрат, які країна здійснювала з початку повномасштабної війни. Крім того, наголошується, що фінансові ресурси, зокрема ті, що спрямовувалися через спеціальний фонд Ukraine Fund, уже були істотно вичерпані.
Міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен у відповіді на запит парламентського Комітету з питань оборони підкреслив, що хоча сума для 2026 року все ще є значною, вона більше відповідає економічним можливостям держави:
“Такий обсяг фінансування є важливим, але він не повинен перевищувати реальний потенціал країни.”
Троельс Лунд Поульсен – Міністр оборони Данії
Рішення уряду викликало жваве обговорення у політичному середовищі Данії. Частина експертів зауважує, що скорочення допомоги відбувається у час, коли потреби України у військовій підтримці лише зростають. Інші нагадують, що Данія входить до числа найбільш щедрих донорів з 2022 року та вже здійснила рекордні внески, тому певна корекція бюджетних пріоритетів видається неминучою.
Попри зменшення фінансування, Данія й надалі залишатиметься одним із ключових союзників України у сфері оборони. Проте зміна обсягів допомоги може вплинути на планування постачання озброєнь і логістичні процеси у 2026 році, що змушує Київ і союзників адаптувати довгострокові оборонні стратегії.
Загалом рішення Данії демонструє новий етап формування політики підтримки України серед європейських партнерів, де питання сталого фінансування набуває дедалі більшої ваги на тлі економічних обмежень і внутрішньополітичних викликів.