Головне: Вищий кримінальний суд Німеччини (Федеральний суд у Карлсруе) відхилив апеляцію захисту та продовжив тримання під вартою громадянина України Сергія К. (Сергея Кузнєцова), якого підозрюють у причетності до диверсії на газопроводах “Північний потік” у 2022 році. Суд вперше офіційно вказав, що вибухи з високою ймовірністю були організовані за дорученням іноземної держави, а саме України. Підозрюваний заперечує свою провину, деталі розслідування частково засекречені через їх чутливість.
Вищий кримінальний суд Німеччини ухвалив рішення про продовження арешту українця, підозрюваного в саботажі газопроводів Nord Stream. Підозрюваний Сергій К. був затриманий в Італії у серпні 2025 року в Ріміні, екстрадований до Німеччини в листопаді 2025 року. Він обвинувачується в:
- неконституційному саботажі;
- змові з метою вибуху;
- знищенні критичної інфраструктури.
За даними німецьких прокурорів, підозрюваний відігравав координуючу роль у групі, яка використовувала яхту для закладання вибухівки поблизу данського острова Борнхольм у Балтійському морі у вересні 2022 року. Тоді сталися три потужні вибухи на “Північному потоці-1” та “Північному потоці-2”, що призвели до масштабних витоків газу. Багато західних країн одразу кваліфікували інцидент як навмисну диверсію.
У рішенні суду зазначено, що диверсія “з високою ймовірністю” була здійснена за завданням іноземної держави. З контексту ухвали випливає, що йдеться саме про Україну. Це перше офіційне визнання такої версії з боку німецького правосуддя в оприлюдненому документі. Водночас деталі доказів залишаються закритими через чутливість розслідування та можливі наслідки для міжнародних відносин.
Сергій К., за деякими даними, колишній боєць спецпідрозділу ЗСУ, повністю заперечує свою причетність. Його захист подав скаргу на продовження арешту, але суд її відхилив, посилаючись на ризик втечі, вплив на свідків та тяжкість обвинувачень.
Розслідування у справі триває з 2022 року. Раніше Німеччина видала європейські ордери на арешт кількох громадян України, підозрюваних у цій диверсії. Окремі фігуранти були затримані в Польщі та Італії. Наприклад, у жовтні 2025 року польський суд продовжив тримання під вартою іншого українця, водолаза Володимира З., якого також розшукувала Німеччина за подібними обвинуваченнями.
Справа має значний політичний резонанс, оскільки стосується однієї з найбільших атак на енергетичну інфраструктуру Європи за останні десятиліття. Вона вплинула на енергетичну безпеку континенту та відносини між Росією, Україною та ЄС. Наразі розслідування продовжується, а судове рішення підтверджує серйозність підозр проти фігуранта.
