Головне: ПВО Росії під ударом дронової атаки у Москві
Масовані рейди безпілотників виявили вразливість російської протиповітряної оборони, зокрема через нестачу засобів, переорієнтацію техніки та складну міську інфраструктуру.
Детально: Причини, масштаб, вплив і оцінка
18 червня під час масштабної атаки українських дронів у Москву були вражені ключові інфраструктурні об’єкти: нафтопереробний завод, що забезпечує близько 40 % регіону паливом, і один із найбільших аеропортів, який на короткий час залишився без роботи. За даними експертів, російська ППО знищила понад 90 % безпілотників, проте кілька одиниць прорвалися і завдали значної шкоди.
Основні фактори, що ускладнюють оборону:
- масові атаки вимагають більше засобів, ніж може забезпечити система;
- старі радари «Панцир‑С1» оптимізовані під великі металеві цілі, а сучасні дрони виготовлені з пластику та фанери;
- переміщення зенітних комплексів на окуповану Україну розірвало багаторівневу структуру захисту;
- дефіцит довгодальних систем С‑300 через санкції та використання їх у наступальних ролях;
- географічний розмір країни ускладнює створення суцільного захисного куполу.
«Таке враження складається у неспеціалістів, які бачать, як ракета пролітає повз безпілотник, не влучивши в нього»
Російський аналітик Руслан Левієв підкреслює, що головна проблема – не якість ППО, а масштаб атак:
«Масові атаки дронів вимагають більше обладнання, ніж будь-яка галузь може забезпечити»
Український експерт Анатолій Храпчинський зазначає, що радіолокаційна помітність дронів знижена через використання композитних матеріалів:
«Вони були відкалібровані проти металевих цілей з високим рівнем відбиття радіолокаційного поля, але сучасні дрони часто виготовляються з композитних матеріалів, таких як пластик або фанера»
Переміщення ППО на українську територію призвело до розпаду колишньої багатошарової системи:
«Передислокація Росії призвела до розпаду колись багатошарової системи протиповітряної оборони, і тепер вона являє собою скоріше клаптикову конструкцію»
Санкції та активне використання С‑300 у наступальних ударах підсилюють дефіцит оборонних засобів:
«Росія потрапила в пастку тієї самої “математики війни”, яку вона колись намагалася нав’язати»
Міська забудова Москви ускладнює виявлення малих цілей:
«Чим щільніша забудова, особливо багатоповерхівки, тим легше дронам сховатися від радарів за будівлями»
З позиції політичної комунікації, дронові удари мають більше символічного значення, ніж військового:
«У військовому плані удари безпілотників мало що змінили. Це радше політичні удари, спосіб вплинути на громадську думку»
У світлі підготовки до виборів до Державної думи, експерти вважають, що подальші атаки можуть слугувати засобом тиску на кремлівську владу, а також підкреслювати необхідність перегляду стратегічних пріоритетів, включаючи питання щодо баллістичних ракет.
