Українські дрони точніше за «Шахеди» у бойових умовах
Українські далекобійні безпілотники демонструють влучність 10‑12 %, що вдвічі перевищує показники російських «Шахедів». Основні цілі – об’єкти нафтової інфраструктури та виробники зброї.
Аналіз ефективності ударів дронів у війні
Українські далекобійні безпілотники влучають у заплановані цілі з ймовірністю 10‑12 %, тоді як у російських «Шахедів» цей показник коливається між 3‑5 %. Така різниця свідчить про суттєве підвищення точності українських засобів упродовж останнього року.
Пріоритетними напрямками атак є:
- переробка, зберігання та транспортування російської нафти;
- експорт нафтових ресурсів;
- підприємства, які виготовляють високоточну зброю та вибухові речовини.
Таким чином, українські сили одночасно ускладнюють фінансові потоки Кремля та знижують виробничі можливості російського військово‑промислового комплексу.
«Зараз ми вже близькі до встановлення паритету за кількістю запущених дальніх БПЛА. Є кроки вперед — збільшується кількість реактивних дронів у залпах, збільшилась і бойова частина»
Як і російські військові, українські підрозділи активно використовують у залпах дрони‑імітанти та приманки з мінімальним бойовим зарядом. Їхня мета — підривати та виснажувати ворожі системи ППО, змушуючи противника витрачати ресурси на відбиття фіктивних цілей.
За спостереженнями з російських пабліків, щодня на територію агресора надходять сотні безпілотників, проте лише частина з них досягає реальної шкоди. Різниця в ефективності між українськими та російськими дронами перевищує 200 %.
Президент Володимир Зеленський підтвердив удари по нафтобазі в Армавірі (Краснодарський край), розташованій за 500 км від кордону, зазначивши, що операцію виконала Служба безпеки України. Після серії успішних атак на логістику і нафтові об’єкти в окупованому Криму ввели обмеження на продаж бензину — 92‑й розчин можна придбати лише в об’ємі 20 літрів на одне авто.
