Головне: українські повітряні удари по російських нафтопереробних заводах призвели до тривалого припинення експорту бензину й дизельного пального з РФ на щонайменше три місяці
Українські безпілотники завдали низки ефективних ударів по ключових нафтопереробних заводах у Росії, що спричинило значні виробничі збитки та тимчасове припинення експорту бензину та дизельного пального з країни-агресора на термін щонайменше три місяці. Про це повідомили у джерелах, близьких до енергетичного сектору, а також підтвердили незалежні спостерігачі.
Це рішення прямо впливає на глобальні ринки енергоносіїв, оскільки РФ традиційно є одним із великих експортерів світлих нафтопродуктів. Руйнування або тимчасова зупинка потужностей на НПЗ означають, що Росія втрачає значну частину валютної виручки від продажу бензину й дизеля, а також послаблює свою здатність впливати на регіональні поставки цього пального.
За даними аналітичних агенцій, після серії атак українських дронів на об’єкти нафтової інфраструктури в Росії — зокрема на заводи у Рязанській, Волгоградській та Краснодарській областях — багато підприємств було змушено перевести обладнання в режим технічного простою або часткової зупинки для ремонту та усунення наслідків ушкоджень. Це стало наслідком не лише прямих влучань, а й необхідності їх безпеки для працівників і навколишніх районів.
Експерти ринку пального зазначають, що така ситуація призведе до деякого скорочення пропозиції бензину й дизеля на світових ринках, що за певних умов може спровокувати зростання цін на паливо чи зміну логістичних маршрутів для імпортерів, які раніше покладалися на російські поставки.
Водночас у самій Росії це рішення, ймовірно, посилить внутрішній дефіцит пального та спонукатиме перерозподіляти обмежені обсяги продукції на внутрішні потреби, а не на зовнішні ринки. Також існує ризик того, що частина нафтових потоків може «перетечь» у тіньові канали чи через треті країни, де діють менш суворі санкційні режими.
Аналітики підкреслюють:
- поразка критичної інфраструктури змушує Росію відновлювати технологічні потужності, що займає тижні — і часто місяці ремонтних робіт;
- повторні атаки українських підрозділів ускладнюють планування логістики та виробництва;
- поведінка ринку в найближчі квартали буде залежати від того, як швидко РФ зможе повернутися до повного циклу переробки нафти.
Це також створює додатковий тиск на Кремль, змушуючи витрачати ресурси на захист нафтопереробних об’єктів і адаптацію до нових загроз з повітря. Частина західних аналітичних центрів уже називає такі удари комплексною елементом економічного тиску, який має на меті знизити здатність РФ фінансувати війну шляхом подальшого ослаблення експортних доходів.
У довгостроковій перспективі це може спричинити не лише тимчасові коливання цін, але й перегляд енергетичних стратегій кількох країн-імпортерів, які шукатимуть альтернативні постачання для забезпечення стабільності власних ринків пального.
