Головне: Тиск на Кремль після українських ударів
Успішні атаки ЗСУ по території Росії змушують військові кола РФ відкрито говорити про необхідність швидкого закінчення конфлікту. Аналітики ISW зазначають, що зростає тривога в російському ультранаціоналістичному медіа‑середовищі.
Детально: Огляд реакції та перспективи миру
За даними Institute for the Study of War (ISW), останні удари безпілотників та артилерії української армії по російських тилових об’єктах призвели до активізації дискусій у російських військових колах щодо можливості укладення мирного договору. У своїх публікаціях російські ультранаціоналісти підкреслюють, що економічний потенціал західних країн «на порядки» переважає російський, а постійні атаки дронів створюють реальну загрозу інфраструктурі країни‑агресора.
«Економічний потенціал Заходу “на порядки” більший за російський, а удари українських безпілотників по Росії все частіше несуть суттєву загрозу інфраструктурі», – заявив відомий російський військовий коментатор.
Крім того, у своїх дописах блогери вказують, що Росія не в змозі виготовити достатню кількість ракет‑перехоплювачів, щоб конкурувати з західними технологіями, і тому «приречена на поразку», що змушує її «невідкладно вирішити проблему припинення війни».
«Досить успішні» українські контратаки «порушили здатність Росії продовжувати наступ у 2026 році», – писав російський ультранаціоналістичний блогер 26 березня.
Автор підкреслив, що українські підрозділи «перевершують» російські в технологічній адаптації, високо оцінивши якість українських безпілотників‑перехоплювачів і засудивши повільну реакцію російського командування на нові тактики. За даними відкритих джерел, 29 березня безпілотники знову атакували Ленінградську область, зокрема порт «Усть‑Луга», що призвело до масштабної пожежі. Порт, розташований приблизно за 1000 км від українського кордону, є одним із ключових виходів російських нафтопродуктів на Балтійське море.
Така динаміка вказує на те, що російське військове керівництво все більше усвідомлює необхідність дипломатичного рішення, оскільки продовження конфлікту вимагає ресурсів, які країна вже не може забезпечити у потрібному обсязі.
