Головне: Дефіцит медтехніки на фронті
У 2026 році Україна стикається з різким скороченням медичних бронемашин, що ускладнює евакуацію поранених. Питання вирішуються лише частковими закупівлями наземних роботизованих комплексів.
Детально: Оцінка проблеми та її вплив
За даними «Українська правда. Оборонка», у 2026 рік держава підписала контракти на десятки тисяч наземних роботизованих комплексів (НРК), проте нових угод на броньовані медичні автомобілі практично не було. Така диспропорція особливо небезпечна для процесу медичної евакуації, оскільки НРК і бронемашини повинні працювати в єдиній системі, а не конкурувати між собою.
- НРК швидко доставляє пораненого з передньої лінії до зони безпеки;
- Броньована медична машина продовжує інтенсивну терапію під час руху.
Командири Першого окремого медичного батальйону підкреслюють, що затримка евакуації призводить до ускладнень, зокрема гіпотермії та геморагічного шоку:
«Через дуже відтерміновану евакуацію у поранених з’являється багато побічних станів. Наприклад, поглиблення гіпотермії, геморагічний шок через послаблення турнікета».
Бронемашини обладнані штучним вентиляцією легень, системами моніторингу, зовнішніми дефібриляторами та кардіопомпами, що дозволяє проводити переливання крові та серцево‑легеневу реанімацію вже в кабіні.
За словами Олександра Ябчанка, керівника служби роботизованих систем 59‑ї бригади, навіть швидкі НРК не є універсальним рішенням, адже їхня ефективність залежить від стану доріг, рельєфу та стабільності зв’язку.
Найбільший прогал у забезпеченні — другий етап евакуації. Начальник медичної служби 2‑го корпусу НГУ «Хартія» Богдан Корильчук оцінює дефіцит медичних бронемашин у 80 %:
«Нам потрібно достатньо медичних бронемашин для другого етапу евакуації, а їх зараз дефіцит 80%».
Ігор Луценко, співзасновник Центру підтримки аеророзвідки, зазначає, що сучасні НРК часто не відповідають вимогам щодо швидкості та захищеності при евакуації живих поранених. Через нестачу бронетехніки підрозділи змушені економити на використанні наявних машин і не можуть виводити їх ближче до переднього краю.
У переговорах з одним з партнерських країн обговорювали фінансування масового виробництва українських медичних бронеавтомобілів, проте офіційна відповідь міністерства оборони досі не отримана. У умовах розширення зони ураження російських FPV‑дронів швидкість та безпека евакуації стають критичними факторами, які без належної техніки можуть знизити шанси вижити пораненим.
