Командир «Іванович», наводчик «Потап» і механік-водій «дядя Вітя» — троє бійців 425-го окремого штурмового полку «Скеля», яким присвоєно звання Герой України. За їхніми плечима — штурм Шевченка, евакуація з підбитої машини посеред мінного поля та бойове застосування американських M1 Abrams на Покровському напрямку.
Зміст
Від піхоти до броні: «Стріляй мене, в танкісти не піду!»
Наводчик «Потап» рік воював у штурмових підрозділах і навіть чути не хотів про перехід до танкових військ. Та з часом командир «Іванович» і механік «дядя Вітя» стали для нього справжньою бойовою родиною — і змінили його погляди на бронетехніку. Сьогодні цей екіпаж вважається одним із найдосвідченіших у полку, де штурмова рішучість органічно поєднується з глибоким знанням машини.
«Стріляй мене зразу, я не піду в танкісти! Я краще в штурми піду. Але зараз я кажу: з цього танка я більше нікуди не вилізу, це клас!» — Потап, наводчик полку «Скеля»
Бій за Шевченко: 15 снарядів по укріпленнях РФ
Під час штурму Шевченка в Донецькій області екіпажу поставили завдання знищити позиції противника в місцевій школі, аби штурмові групи могли увійти в село. Перший захід мало не зірвався: після двох пострілів заклинило гармату. Танкісти відкотилися, усунули несправність прямо на трасі й одразу повернулися. Другий підхід виявився нищівним — близько 15 снарядів рознесли укріплення окупантів. Навіть підрив на міні та втрата гусениці не примусили екіпаж відступити: вогонь вели до тих пір, поки штурмовики не закріпились на позиціях.
«Ми розвертаємося прямо на трасі й опять на школу їдемо. Вони не ждали нічого, в шоці були! 15 снарядів туди кинули, поки штурмовики не зайшли.» — Іванович, командир танка полку «Скеля»
Танк-герой: кілометр без масла під вогнем
В одному з боїв ворожий FPV-дрон пробив моторний відсік Т-72. Тиск масла впав до нуля, машина зайнялася — проте «дядя Вітя» не зупинився. Без мастила танк проїхав ще кілометр, вивозячи екіпаж із зони ураження, і лише тоді двигун остаточно вийшов з ладу. Гасити машину бійцям довелося власноруч — під прицілом нових дронів.
«Пам’ятник просто ставить тому танку! Вивозив з такого, що словами не передати. Ми вже горимо, масла нема, а він їде, поки не вивіз нас у безпечне місце.» — Дядя Вітя, механік-водій полку «Скеля»
Порятунок дроном командира «Кубіка»
Коли підбитий танк зупинився посеред мінного поля, командир взводу «Кубік» вийшов на зв’язок і повів екіпаж дроном. Під безперервними касетними обстрілами бійці йшли за «пташкою» до безпечного місця — і вийшли живими.
«Кубік каже: “Те дрон бачиш? Це я. Вставайте, йдіть за дроном, я вас виведу”. Наші командири ніде нас не кидають, як завели, так і вивели.» — Іванович, командир танка полку «Скеля»
Від Т-72 до Abrams: нова зброя на Покровському напрямку
Нині екіпаж освоює американські танки M1 Abrams, отримані полком «Скеля» в рамках поставок західного озброєння. Машини вже пройшли бойове хрещення на Покровському напрямку в Донецькій області. Танкісти відзначають суттєво вищу живучість у порівнянні з радянською технікою: після влучань FPV-дронів Abrams продовжував виконувати завдання. Окремо бійці підкреслюють перевагу ходових характеристик — задній хід до 45 км/год проти 5 км/год у Т-72.
«72-ка заднім ходом іде 5 км, а Abrams — 45 км! Велика різниця. Коли по ньому дрони б’ють, тільки спалахи та дим, а він працює далі. Це машина для перемоги.» — Потап, наводчик полку «Скеля»
Троє Героїв України з «Скелі» пройшли справжнє пекло — і продовжують воювати. Їхній досвід: від польового ремонту гармати під обстрілом до виходу з мінного поля за дроном — це не легенда, а щоденна реальність українських танкістів на Покровському напрямку.
