Головне: Країни Перської затоки проти зупинки війни на Трампа
Урядові джерела з країн Перської затоки повідомляють, що тепер вони вимагають від Сполучених Штатів посилення військового тиску на Іран. Зміна позиції пов’язана з реакцією Тегерана на американсько‑ізраїльські удари та загрозою енергетичній безпеці регіону.
Детально: Причини та наслідки позиції регіону
За даними трьох джерел, які надали інформацію Reuters, спочатку держави Перської затоки закликали Вашингтон уникати прямої конфронтації з Тегераном. Однак після того, як Іран відповів на удари США та Ізраїлю, їхня стратегія різко змінилася. Країни регіону побоюються, що посилення військового потенціалу Тегерану дозволить йому постійно загрожувати важливим енергетичним артеріям, зокрема Ормузькій протокі, яку вже блокують іранські сили.
Тому сьогодні лідери Перської затоки вважають, що Білий дім має:
- Продовжувати постачання розвідданих та військових технологій, які здатні знизити бойову спроможність Ірану.
- Зміцнити спільні оборонні структури, включаючи спільні навчання з американськими підрозділами.
- Надавати дипломатичну підтримку у міжнародних органах щодо санкцій проти Тегерану.
У відповідь США чинять тиск на країни Перської затоки, вимагаючи їхньої участі у протилежному до Ірану коаліційному фронті. За словами західних та арабських дипломатів, це частина ширшого плану Вашингтона щодо ізоляції Тегерана на глобальному рівні.
Паралельно з цими подіями Іран зробив загрозу Україні, заявивши, що будь‑яка допомога Києву Ізраїлю, включно з постачанням безпілотників, робить всю українську територію «законною ціллю» для ракетних ударів Тегерана. Цитата з іранської заяви:
«Будь‑яка допомога Україні Ізраїлю робить всю Україну законною ціллю для наших ракетних ударів».
Дослідник New Geopolitics Research Network Михайло Самусь зауважив, що США можуть опинитися в стратегічній пастці, якщо розпочнуть наземну операцію проти Ірану, оскільки американські війська ще не готові до масштабного конфлікту в регіоні.
Отже, поточна динаміка вказує на посилення напруги між США, їхніми арабськими союзниками та Тегераном, а також на ризик розширення конфлікту, який уже зачіпає енергетичну безпеку та міжнародну безпеку в цілому.
