Головне: Німеччина прогнозує атаку Росії на країни НАТО через 2-3 роки, активно готує логістику, медичну систему та реквізицію ресурсів, але стикається з правовими бар’єрами та потенційними саботажами.
Керівник Командування підтримки збройних сил Німеччини генерал-лейтенант Геральд Функе в інтерв’ю Times заявив, що Росія може напасти на країни НАТО вже за два-три роки. Німеччина, як один із центральних логістичних хабів Альянсу, опиниться в епіцентрі конфлікту.
Генерал наголосив на критичній вразливості логістики: перекидання десятків тисяч військових НАТО на східний фланг може бути зірване ракетними ударами, дроновими атаками, диверсіями чи кіберопераціями.
«Для нас важливо зберегти Німеччину як логістичний центр і якомога довше керувати лініями постачання якомога плавніше, а це означає, що якщо один маршрут вийде з ладу, ми матимемо можливість використовувати інші», — пояснив Функе.
Щоб мінімізувати ризики, вже створено спеціальне командування (з 2025 року), яке розробляє систему реквізиції цивільних вантажівок, залізничних вагонів, продовольства та персоналу в масштабах, порівнянних з планами часів Холодної війни. Укладено угоди з Deutsche Bahn: оператор зобов’язаний за три дні надати потяги для транспортування техніки після сигналу Бундесверу.
Окрема проблема — медична готовність. У Бундесвера лише п’ять власних госпіталів на 1800 ліжок, які швидко переповняться. Планується резервувати сектори в цивільних лікарнях для тисяч поранених щодня — цифра, яку Функе називає «важко уявною» навіть після досвіду Афганістану.
«Чим уважніше на це дивишся, тим складнішим це стає і тим важче це уявити», — зазначив генерал.
Правова система Німеччини створює додаткові перепони: для повномасштабної реквізиції та надзвичайних заходів потрібне схвалення двох третин депутатів Бундестагу («стан напруженості» або «стан оборони»). Наявність радикальних лівих і проросійських ультраправих сил (понад третину місць) робить такий консенсус малоймовірним.
Експерти та ЗМІ доповнюють картину: гібридні атаки Росії на інфраструктуру Європи вже тривають і розглядаються як прелюдія до ширшого конфлікту. НАТО загалом визнає недостатню готовність до масштабної війни — дефіцит боєприпасів, повільна перебудова оборонної промисловості та залежність від американської розвідки ускладнюють ситуацію. Водночас європейські лідери на третю річницю повномасштабного вторгнення в Україну демонструють солідарність, але реальна підготовка до прямого зіткнення з Росією залишається викликом.
Основні напрямки підготовки Німеччини:
- Логістика — резервні маршрути, швидка реквізиція транспорту.
- Медицина — розширення ліжкового фонду за рахунок цивільних закладів.
- Правові механізми — спроби спростити активацію надзвичайних повноважень.
- Гібридний захист — протидія саботажу, кібератакам та дезінформації.
Ці кроки свідчать: Берлін сприймає загрозу серйозно й намагається скоротити розрив між прогнозами та реальною боєготовністю.
