Головне: США та Іран на межі ескалації
Адміністрація Дональда Трампа, за даними Axios, розглядає силову кампанію проти Ірану, яка може стартувати вже за “лічені тижні” і тривати не один тиждень. Паралельно з дипломатичними контактами Сполучені Штати різко посилили військову присутність у регіоні, тоді як шанси на угоду оцінюються як невисокі. Сценарії включають спільні дії з Ізраїлем та варіанти підтримки його операцій у разі провалу переговорів.
Детально: що відомо і ключові сценарії
Американські посадовці, на яких посилається Axios, описують можливу відповідь США як багатотижневу кампанію з ширшими завданнями, ніж точкові удари минулих років. Формат співдії з Ізраїлем розглядається як базовий, причому фокус — на стримуванні іранської військової інфраструктури та обмеженні потенціалу ядерної програми. У другій половині 2026 року дискусія в Конгресі щодо прямої участі США лишається стриманою, але всередині Білого дому, за повідомленнями медіа, зростає нетерпіння щодо темпів дипломатії.
- Терміни: ескалація може відбутися в горизонті “тижнів”, а не місяців.
- Масштаб: ідеться про кампанію, ближчу до війни, ніж до обмежених ударів.
- Партнерство: координація з Ізраїлем і підтримка його дій — серед головних опцій.
- Дипломатія: подвійний трек — переговори щодо ядерної програми плюс військове стримування.
- Перемовини: контакти у Женеві та Омані не зняли ключові розбіжності.
- Пропозиції Ірану: передача запасів високозбагаченого урану третій стороні та пауза у збагаченні на кілька років.
- Санкції й економіка: Тегеран сигналізує про доступ іноземних компаній до нафтогазу та авіаринку в обмін на послаблення обмежень.
- Сили США: авіаносці, кораблі ППО/ПРО, додаткова авіація; сотні рейсів з озброєнням і боєприпасами.
За повідомленнями, на початку січня у Вашингтоні розглядали швидке вікно для удару, але після його втрати Білий дім закріпив курс на “подвійне стримування”: підтримувати канали переговорів та одночасно підвищувати військову ціну будь-якої ескалації з боку Тегерана. Попри окремі сигнали прогресу, позиції сторін лишаються віддаленими, а у США не очікують, що Іран погодиться на повний пакет умов без відчутних поступок у сфері санкцій.
Ключова інтрига — ядерний досьє. Міжнародні інспекції в останні роки фіксували збагачення на підвищених рівнях, а питання обсягів запасів і механізмів вивезення пального матеріалу з країни залишаються предметом торгу. На цьому тлі згадувані варіанти з передачею високозбагаченого урану третій державі та багаторічною “паузою” мають політичну ціну як для Тегерана, так і для Вашингтона.
Регіональний вимір додає ризиків: небезпека розширення фронту через пов’язані угруповання на Близькому Сході та можливі атаки у відповідь по об’єктах США й партнерів збільшує вартість помилки. Для адміністрації Трампа у 2026 році будь-який силовий крок матиме довгострокові наслідки — від ресурсного навантаження на Пентагон до політичних підсумків кінця каденції.
Сигнали США свідчать, що відступ без відчутних поступок з боку Ірану знизив би ефективність стримування. Саме тому у разі провалу дипломатії залишається на столі силовий сценарій — від підтримки ізраїльських операцій до ширшої кампанії з чіткими військово-політичними цілями. Вікно для рішення, за описом джерел у медіа, скорочується до тижнів, тоді як ставка обох сторін — уникнути стратегічної пастки і нав’язати свої умови наступної домовленості.
