Генерал-майор Віктор Дмитрович Ніколюк — один із найвідоміших українських воєначальників сучасності, Герой України, який у 2022 році вміло керував обороною Чернігова та не допустив просування російських військ на північному напрямку. Народжений у 1975 році на Кіровоградщині, він пройшов шлях від командира розвідроти до командувача оперативно-тактичних угруповань і армійських корпусів.
Біографія Віктора Ніколюка
Віктор Дмитрович Ніколюк народився 19 жовтня 1975 року в невеликому селі Шишкине Новоукраїнського району Кіровоградської області. Дитинство пройшло в типовому сільському середовищі, де з ранніх років формувалися такі риси характеру, як наполегливість, дисципліна та відповідальність. У 1992 році він закінчив місцеву Шишкинську загальноосвітню школу, яку досі пам’ятають як альма-матер майбутнього генерала — село пишається своїм випускником поряд з іншими земляками, які з 2014 року стали на захист Батьківщини.
Після школи юнак обрав військовий шлях і вступив до Харківського гвардійського вищого командного танкового училища. Закінчив його у 1996 році, отримавши перші офіцерські погони. Згодом, уже маючи досвід служби, у 2007 році завершив навчання в Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського у Києві. Ці два заклади заклали фундамент його професійних компетенцій у танковій справі, розвідці та управлінні великими підрозділами.
Звання генерал-майора Віктор Ніколюк отримав 5 грудня 2018 року. Його бойовий позивний — «Вітер» — став символом швидких і рішучих дій на полі бою.
Сім’я Віктора Ніколюка
Інформація про особисте життя генерал-майора Віктора Ніколюка є досить закритою — як і в більшості діючих високопосадовців ЗСУ під час війни. У відкритих джерелах немає детальних даних про дружину, дітей чи інших родичів. Відомо лише, що генерал підтримує теплі стосунки з близькими, а його Facebook-сторінка іноді містить привітання зі святами, де акцент робиться на єдності та підтримці тилу. Родина, як і в тисяч інших українських військових, живе з постійною думкою про безпеку та перемогу.
Освіта Віктора Ніколюка
- 1992 — Шишкинська загальноосвітня школа (Кіровоградська область).
- 1996 — Харківське гвардійське вище командне танкове училище.
- 2007 — Національний університет оборони України імені Івана Черняховського.
Ця освітня база дозволила Ніколюку досконало опанувати як тактичні, так і оперативно-стратегічні аспекти військової справи.
Перші кроки в кар’єрі
Після випуску з училища Віктор Ніколюк почав службу в лавах Збройних Сил України з посади командира розвідувальної роти. Згодом він очолив танковий батальйон, а потім — навчальний механізований полк у 169-му навчальному центрі «Десна» імені князя Ярослава Мудрого.
У 2013–2017 роках служив начальником штабу, а згодом — командиром 92-ї окремої механізованої бригади. Саме в цей період, у листопаді 2015 року під час боїв біля Трьохізбенки на Луганщині, полковник Ніколюк отримав поранення, коли противник обстріляв опорний пункт бригади. Цей епізод став одним із перших серйозних бойових випробувань для майбутнього генерала.
У 2017–2021 роках він очолював 169-й навчальний центр «Десна», де відповідав за підготовку тисяч українських військовослужбовців. У жовтні 2021 року призначений командувачем військ оперативного командування «Північ».
Чим відомий Віктор Ніколюк. Останні новини про нього
Генерал-майор Віктор Ніколюк увійшов в історію України як один із ключових захисників Чернігова у перші місяці повномасштабного вторгнення Росії. У лютому-березні 2022 року, перебуваючи на посаді командувача ОК «Північ», він організував ефективну оборону північно-східного напрямку. Завдяки його керівництву українським військам вдалося зупинити російські колони та не допустити захоплення Чернігова. За ці дії 10 березня 2022 року Президент України Володимир Зеленський присвоїв Віктору Ніколюку звання Героя України з врученням ордена «Золота Зірка».
Пізніше генерал обіймав посаду командувача підготовки Командування Сухопутних військ ЗСУ (з березня 2023 року). У 2024 році очолив 10-й армійський корпус, а наприкінці 2025 року — 20-й армійський корпус у рамках реформи структури ЗСУ на корпусну систему.
У червні 2025 року Віктор Ніколюк став тимчасовим командувачем оперативно-тактичного угруповання «Донецьк», змінивши на цій посаді Олександра Тарнавського. До призначення він кілька місяців працював начальником штабу цього ОТУ, добре орієнтуючись в обстановці на одному з найгарячіших ділянок фронту.
Станом на квітень 2026 року генерал-майор Ніколюк продовжує службу на високих командних посадах. Нещодавно з’явилася інформація про його можливе призначення на чолі Оперативного командування «Схід» (штаб у Дніпрі), яке охоплює Дніпропетровську, Донецьку, Запорізьку, Луганську та Харківську області. Він залишається активним у публічному просторі: веде офіційну Facebook-сторінку, де дякує побратимам, підкреслює важливість єдності та надійного тилу.
Віктор Ніколюк також відомий принциповою позицією щодо військових злочинів росіян — у своїх заявах він неодноразово наголошував, що всюди, де з’являлися окупанти, лишаються докази їхніх злочинів.
Сьогодні генерал-майор «Вітер» продовжує бути символом професійного військового керівництва, яке поєднує бойовий досвід, системну підготовку військ і холодний розрахунок на полі бою. Його кар’єра — яскравий приклад того, як український офіцер від сільської школи на Кіровоградщині дійшов до найвищих щаблів командування ЗСУ в умовах повномасштабної війни.
