Оборонна спільнота та аналітики підтвердили, що російські ударні безпілотники серии “Shahed” отримали нові типи антен для курсового наведення, що може збільшити живучість цих дронів проти української протиповітряної оборони (ППО). Це — чергове вдосконалення тактики РФ у війні проти України і серйозний виклик для систем захисту.
Що саме змінилося
На відео, оприлюдненому військовими фахівцями та волонтерами-розвідниками, чітко видно, що на останніх модифікаціях “Shahed” встановлено:
- новий тип антени GPS/GLONASS-наведення;
- додаткові приймачі для супутникових сигналів;
- змінена форма блока, що може вказувати на покращену систему навігації та корекції траєкторії.
Ці зміни суттєво впливають на здатність дронів:
- типові GPS-перешкоди/глушіння долати з вищою витримкою;
- точніше тримати курс на ціль;
- краще координувати політ на значній відстані.
Антени виглядають інакше, ніж раніше — вони мають більш складну конструкцію зі збільшеною площею прийому, що свідчить про технічну модернізацію.
Чому це серйозно
Попередні версії “Shahed” мали обмежені можливості навігації й були більш вразливими до електронних перешкод. Нові антени дають ворогу триваліший контакт із супутниковими системами позиціонування, що:
- зменшує відсоток випадкових відхилень від курсу;
- знижує ефективність окремих засобів РЕБ (радіоелектронної боротьби);
- дозволяє дронам краще “ловити” сигнал і тримати задану лінію польоту.
Це не означає, що “Shahed” стає невразливим — але це жорсткий технічний крок, що ускладнює його перехоплення та виводить ППО у нові технічні змагання з противником.
Реакція на фронті
Українські оператори ППО вже фіксують, що:
- нові варіанти “Shahed” менш стабільно реагують на глушіння,
і це вимагає коригування тактики застосування РЕБ та розширення спектру радіоперешкод.
Військові експерти наголошують:
“Це не революція, але чіткий еволюційний крок — спроба зменшити залежність від традиційних систем наведення та посилити живучість дрона в зоні радіоелектронної боротьби”.
Українська ППО та розробники засобів РЕБ працюють над:
- модифікацією власних перешкод;
- адаптацією алгоритмів глушіння;
- аналізом нових схем супутникової навігації.
Це — ще один фронт технічно-електронної війни, де швидкість адаптації визначає життя в тилу та на передовій.