Військовий омбудсмен Ольга Решетилова в ексклюзивному інтерв’ю для РБК-Україна розповіла про взаємодію з 425-м окремим штурмовим полком «Скеля» — від успішної операції з порятунку оточених бійців до розслідування смертей від пневмонії. Розмова відбулася 24 березня, опублікована 6 квітня 2026 року.
Зміст
Операція без втрат
Один із показових епізодів у стосунках Офісу омбудсмена з «Скелею» — деблокування військовослужбовців сусіднього підрозділу, які кілька місяців перебували в оточенні. Решетилова особисто звернулася до командування полку з відповідним проханням.
«З недавнього — я дуже просила “Скелю” під час їхньої операції розблокувати військовослужбовців іншого підрозділу, які перебували там уже не один місяць. І вони це виконали без понесення втрат. Ця операція проходила фактично у мене в онлайні, бо вони постійно детально звітували», — зазначила омбудсмен.
Оточених бійців було виведено з небезпечної зони без жодних втрат із боку «Скелі».
Математика скарг
Від початку роботи Офісу військового омбудсмена — з 27 січня 2026 року — надійшло близько 4 тисяч звернень. З них приблизно 140 стосуються 425-го полку, тобто 3,5% від загальної кількості. За абсолютним показником «Скеля» очолила антирейтинг, однак Решетилова закликає не робити поспішних висновків.
Офіс наполягає: кількість скарг потрібно розглядати у прив’язці до чисельності особового складу. За даними «Слідство.Інфо», у полку служить до 10 000 військовослужбовців — це один із найбільших підрозділів у Силах оборони. Відповідно, і звернень пропорційно більше.
Пневмонія: не проблема «Скелі», а проблема армії
Загибель п’ятьох бійців полку від пневмонії у березні 2026 року викликала широкий розголос. Проте омбудсмен наполягає: причини треба шукати не в конкретному підрозділі, а в системних прогалинах Сил оборони загалом.
За словами Решетилової, мобілізовані нерідко прибувають на базову підготовку вже хворими — після тривалого перебування в неналежних умовах у ТЦК. У закритих приміщеннях навчальних центрів інфекції поширюються стрімко. Спільна перевірка Офісу омбудсмена та Департаменту охорони здоров’я Міноборони виявила критичну нестачу медичного персоналу.
«На величезний навчальний центр є тільки три лікарі. А всі інші передбачені по штату відряджені до військово-лікарської комісії. Ці лікарі фізично не встигають навіть об’їхати всі навчальні батальйони», — пояснила Решетилова.
Ситуацію ускладнює й те, що навчальні центри уникають госпіталізації хворих — саме з лікарень фіксується найбільше випадків самовільного залишення частини.
«Ця історія зі “Скелею” не показова: в них насправді таких випадків не найбільше», — підкреслила омбудсмен.
Розслідування п’яти смертей
За фактами загибелі військовослужбовців призначено окрему перевірку. Офіс омбудсмена відновлює хронологію подій: у якому стані бійці потрапили до лікарень, коли їх госпіталізували та яку допомогу отримали.
«Зараз вивчаємо мало не похвилинно, що з ними відбувалося, як надавалася медична допомога, в якому стані вони потрапили до лікарень. Про результати перевірки поінформуємо командування», — сказала Решетилова.
Монополія на поповнення — міф
Решетилова спростувала твердження про те, що мобілізованих цілеспрямовано скеровують саме до «Скелі». Комплектування підрозділів відбувається за принципом пріоритетності, який змінюється залежно від потреб армії.
«Наприклад, у якийсь момент 225, 425 чи 210 штурмові полки були в пріоритеті — то вони йшли туди. Але коли формувалася нова 160-та бригада, то масово відправляли військовослужбовців до неї, бо вона була в пріоритетному комплектуванні», — пояснила омбудсмен.
Посилення «Скелі» — не привілей і не виняток, а частина загальної черговості підсилення штурмових та новостворених підрозділів.
Висновок: за медійним шумом навколо «Скелі» стоїть реальна системна проблема всієї армії. Мобілізовані хворіють ще до фронту через умови в ТЦК і брак лікарів у навчальних центрах. Полк не є ні винятком, ні найгіршим прикладом — але його масштаб робить кожну проблему помітнішою.
