Головне: Характеристики та секрети невразливості “Калібру”
Російська крилата ракета “Калібр” залишається однією з найнебезпечніших зброєю у війні проти України завдяки низькій висоті польоту, малим розмірам і комбінованій системі наведення.
Росія активно застосовує сімейство ракет “Калібр” для ударів по критичній інфраструктурі та цивільних об’єктах, запускаючи їх з кораблів Чорного моря, підводних човнів та наземних комплексів. Незважаючи на значні успіхи української ППО (загальний відсоток перехоплення російських ракет та дронів сягає понад 84% за даними аналітики 2022–2024 років), саме “Калібр” часто проникає крізь ешелоновану оборону завдяки профілю польоту та маневреності. Використання цієї ракети зменшилося порівняно з першими роками вторгнення, але вона досі становить серйозну загрозу.
Детально: Технічні параметри та принцип дії ракети
Ракета сімейства “Калібр” (експортне позначення Club) — це універсальна крилата ракета, розроблена на базі радянських напрацювань 1980-х років з елементами копіювання американської Tomahawk. Основні модифікації включають 3М-14 (для ударів по наземних цілях) та 3М-54 (протикорабельна версія з прискорювачем на фінальному етапі).
Ключові характеристики ракети:
- Довжина: 6,2–8,9 м (залежно від модифікації та контейнера запуску)
- Маса: близько 1300–2300 кг
- Бойова частина: 400–500 кг (фугасна, проникаюча або касетна)
- Дальність: до 1500–2500 км (експортні версії обмежені 300 км)
- Швидкість польоту: 0,6–0,8 Маха (субзвукова, близько 700–980 км/год)
- Висота польоту: від 50–150 м на маршовій ділянці, зниження до 10–20 м на підході до цілі
- Система наведення: інерціальна + супутникова корекція (ГЛОНАСС), на кінцевій ділянці — TERCOM (рельєфне орієнтування за картою місцевості) або DSMAC (оптичне порівняння з еталонними зображеннями)
Саме низьковисотний профіль польоту робить “Калібр” складною ціллю для радарів. Ракета огинає рельєф місцевості, ховаючись за горизонтом та природними перешкодами, що суттєво скорочує час на реакцію ППО. Маленькі розміри (розмах крил близько 3,3 м) та використання радіопоглинаючих матеріалів знижують ефективну площу розсіювання, ускладнюючи виявлення на відстані понад 40–60 км.
Додатковий фактор — запуск з платформ поза зоною досяжності української авіації та більшості систем ППО. Кораблі Чорноморського флоту РФ (фрегати проєкту 11356, підводні човни проєкту 636.3) випускають ракети з акваторії Чорного моря або навіть східного Середземномор’я, а наземні комплекси “Калібр-К” (Іскандер-К) дозволяють удари з глибокого тилу.
За даними аналітичних звітів, використання “Калібру” суттєво скоротилося з 2023 року — до приблизно 1/5 від початкового рівня. Це пов’язано з витратою запасів, технічними обмеженнями та ефективністю української протидії, зокрема засобами радіоелектронної боротьби, які змушують ракети відхилятися від курсу або втрачати орієнтацію.
Незважаючи на це, “Калібр” продовжує залишатися проблемною зброєю через поєднання дальності, точності та складності перехоплення. Українські сили фіксують випадки, коли ракети долають оборону завдяки масованим ударам у поєднанні з дронами-камікадзе та балістичними ракетами, які відволікають увагу ППО.
Для ефективного протистояння потрібні багаторівневі системи: винищувачі для дальнього перехоплення, радари з нижнім оглядом, ЗРК середньої та малої дальності (Patriot, NASAMS, IRIS-T), а також РЕБ для придушення супутникової навігації. Досвід війни показує, що жодна ракета не є абсолютно невразливою — успіх залежить від щільності та координації оборони.
