Головне: На початку 2026 року російські війська вперше використали удосконалений реактивний дрон “Герань-5” під час комбінованих атак на Україну. Цей БпЛА відрізняється потужним двигуном, збільшеною бойовою частиною та дальністю до 1000 км, що робить його значно небезпечнішим за попередні моделі. Експерти відзначають іранське походження конструкції та можливе майбутнє застосування з літаків-носіїв.
За даними Головного управління розвідки Міноборони України, новий безпілотник “Герань-5” був задіяний у нічних масованих ударах на початку січня 2026 року, інформує UkrNews. Це перше документальне підтвердження використання саме цієї модифікації, яка суттєво еволюціонувала від базових поршневих “Гераней” та попередніх реактивних варіантів.
Основні технічні особливості дрона:
- Довжина — близько 6 метрів;
- Розмах крил — до 5,5 метра;
- Бойова частина — приблизно 90 кг (вибухівки);
- Дальність польоту — до 1000 км;
- Система навігації — 12-канальна супутникова “Комета”;
- Додатковий зв’язок — через 3G/4G-модеми;
- Трекер — на базі мікрокомп’ютера Raspberry Pi.
Найважливіша зміна — встановлення реактивного двигуна Telefly (збільшена тяга порівняно з попередніми моделями). Це дозволяє дрону розвивати значно вищу швидкість на маршовій ділянці та під час атаки, ускладнюючи перехоплення традиційними засобами ППО, які ефективно працюють проти повільних поршневих Shahed-136/Geran-2.
Експерти звертають увагу на виразну конструктивну схожість “Герань-5” з іранським ударним дроном Karrar — швидкісним реактивним БпЛА, який Тегеран розробляє вже багато років. Це вкотре підтверджує глибоку кооперацію між Росією та Іраном у сфері озброєнь.
Серед потенційних нововведень, які зараз тестує агресор:
- Запуск з авіаційних платформ (зокрема, з літаків Су-25) — це суттєво збільшить дальність та знизить витрати на пускові установки.
- Можливе оснащення ракетами класу “повітря-повітря” (наприклад, Р-73) для боротьби з українськими винищувачами та перехоплювачами.
ГУР МО України вже проводить повноцінне вивчення уламків “Герань-5”, що дозволить швидше розробити ефективні контрзаходи. Попередні реактивні варіанти (відомі як Geran-3 / Shahed-238) з’явилися в небі України ще у 2025 році, але тоді їх застосовували обмежено — до кількох одиниць за атаку. Нова хвиля використання свідчить про нарощування виробництва та інтеграцію в регулярні комбіновані удари разом з ракетами та повільними дронами-камікадзе.
Такий розвиток подій змушує Україну постійно вдосконалювати системи протидії: від мобільних вогневих груп до спеціалізованих перехоплювачів та електронної боротьби. “Герань-5” не є революційною зброєю, але її швидкість, висота польоту та потужніша бойова частина роблять цей дрон одним з найсерйозніших викликів для української ППО на сьогодні.
