Головне: оборонний експерт розповів, скільки ще ракет залишається у Росії для ударів по Україні, та які системи можуть використовувати ворог найближчим часом
Українські та західні експерти продовжують оцінювати залишкові запаси ракетних озброєнь Російської Федерації, які Кремль може застосовувати у війні проти України найближчим часом. За словами військового аналітика, ресурс російських запасів не безмежний, і з кожною масованою атакою він значно скорочується, хоча точні цифри все ще важко визначити.
Експерт, про якого йдеться в джерелі, розповів, що у сховищах і на складах ЗС РФ можуть залишатися тисячі одиниць ракет різних типів, однак їхній стан, боєготовність і здатність до використання суттєво знижуються через інтенсивність бойових дій, логістичні проблеми та ударні операції України та партнерів. Зокрема йдеться про такі категорії ракет:
- оперативно-тактичні ракети “Іскандер-М” — високоточні твердопаливні боєприпаси з радіусом дії ~500 км, що залишаються одними з найцінніших для РФ при ударах по глибинних цілях;
- ракети для ЗРК С-300, С-400 — для ППО та протиповітряної оборони, які також можуть використовуватися для ураження наземних об’єктів (у модифікації 9М82/9М83);
- тактичні ракети типу “Кинджал” — аеробалістичні ракети з великою швидкістю й складним профілем польоту, призначені для долання ППО.
Експерт наголосив:
«Ресурс ракетних систем у Росії не безмежний. Велика частина цих боєприпасів використана у попередніх етапах війни, багато чого залишається на складах, але їх ефективність і стан зберігання — питання окремої оцінки».
Це співпадає з аналізом західних розвідувальних центрів, які вказують, що РФ відчуває проблеми з відновленням повного циклу виробництва ракетного пального, точних елементів наведення і електроніки через санкції та розрив виробничих ланцюгів. Наприклад, випуск критично важливих компонентів для твердопаливних ракет часто залежить від імпорту, що зараз ускладнено.
За оцінками деяких західних аналітиків, Кремль може мати кілька тисяч одиниць тактичних та оперативних ракет, але їх застосування обмежене через потребу економного використання, проблеми з логістикою та ефективністю ударів. Частина запасів зберігається у довоєнних сховищах, і ці боєприпаси можуть мати різний технічний стан.
Водночас останні масовані атаки Росії по Україні, зокрема із застосуванням “Шахедів” і інших безпілотних комплексів, а також керованих авіаційних бомб, вказують на те, що противник намагається компенсувати дефіцит дорогих ракет за рахунок менш коштовних, але численних засобів ураження. Це узгоджується з оцінками, що у Росії зменшується частка високоточних ракет у загальній масі боєприпасів, що випускаються.
Експерт також підкреслив, що обмеження виробництва та накопичення нових ракет для РФ частково пояснюється заходами міжнародних санкцій, які спрямовані на технологічний тиск і припинення поставок критичних компонентів. Це вже позначилося на темпах відновлення запасів, і, як вважають деякі аналітики, може призвести до стратегічної нестачі високоточних ракет до кінця 2026 року, якщо виробництво не буде значно нарощено.
Водночас в Україні та у її союзників наголошують на важливості утримання тиску на російські ракетні можливості, не лише шляхом перехоплення ракет та ППО, але й шляхом ударів по виробничих потужностях, складах та логістичних вузлах. Це має значення не лише для сьогоднішніх бойових дій, а й для довгострокового зниження ракетного потенціалу Росії.
