Patriot в Україні: реалістичний план локалізації
Україна розглядає поступове розширення виробництва окремих елементів ПЗРК Patriot. За словами Ігоря Федірка, керівника Української ради зброярів, спочатку буде зосередженося на одному типі ракет, а подальша інтеграція потребуватиме роки підготовки та сертифікації.
Поетапна збірка та терміни впровадження
Система Patriot включає радарні підсистеми, командно‑управлінські комплекси, пускові установки, зв’язкове обладнання, програмне забезпечення та різні типи ракет. Повна локалізація потребуватиме доступу до надкритичних технологій, які наразі недоступні в Україні.
Основні етапи, запропоновані Федірком, виглядають так:
- Отримання ліцензії лише на один тип ракети (PAC‑2 або PAC‑3);
- Укладення міжурядових угод і проведення аудиту існуючих заводів;
- Модернізація виробничих ліній, закупівля спеціального обладнання;
- Навчання персоналу за участю представників Raytheon та Lockheed Martin;
- Запуск серійного виробництва після завершення сертифікації.
Як зазначає Федірко,
«Для порівняння, рішення про розширення виробництва ракет GEM‑T у Німеччині оформили у 2024 році, будівництво підприємства тривало близько двох років, а перші постачання запланували на кінець 2026‑го – початок 2027 року. І це в країні, яка десятиліттями працює з цими системами. Тому не варто очікувати, що ліцензія дозволить Україні вже за кілька місяців самостійно випускати ракети. Проте цей процес дасть нам довгострокову спроможність, якої немає навіть у багатьох країн НАТО».
Політичне рішення про ліцензію — лише перший крок. Реальні терміни впровадження залежать від швидкості підписання міжнародних договорів і готовності виробничих потужностей. За оптимістичних сценаріїв, перші серії ракет можуть з’явитися в Україні у 2028‑2029 роках.
Як вказано в матеріалі «Трамп дозволив Україні виробляти ракети Patriot: що для цього потрібно та які терміни», подальша локалізація стане однією з головних цілей російської стратегії, тому українська оборонна промисловість вже готується до можливих цілеспрямованих атак.
