Головне: новий підводний носій «Посейдон» у РФ
У листопаді 2025 р. Росія ввела у експлуатацію субмарину «Хабаровськ», другий потенційний носій ядерних мега‑торпед «Посейдон». Фотографії дозволили оцінити її будову, а експерти висловлюють сумніви щодо реальної дальності та надійності цих систем.
Детально: конструкція, озброєння та стратегічне значення
Субмарина проєкту 09851 «Хабаровськ» поєднує елементи двох вже діючих російських атомних підводних човнів. За даними військово‑морських аналітиків, носова частина нагадує найбільший у Росії підводний човен «Бєлгород», тоді як кормова – типу 955 «Борей». Основні розміри: довжина ≈ 135 м, ширина ≈ 13,5 м.
«Хабаровськ» поєднує конструктивні елементи одразу двох російських атомних субмарин.
У передньому відсіку, ймовірно, розташовано шість торпедних люків, по три з кожного боку, що дозволяє запускати «Посейдони». Присутність традиційних 533‑мм торпедних апаратів не підтверджена, і, за прогнозами, їх кількість буде меншою, ніж у звичайних ударних субмаринах.
- Реактор: схожий на ОК‑650, використовуваний у підводних човнах проєкту 955А «Борей».
- Привід: водометний, забезпечує типову для атомних підводних човнів маневреність.
- Капсула евакуації: розташована в рубці, як і в інших російських атомних субмаринах.
- Швидкість та глибина: офіційних даних немає; очікується, що параметри відповідають сучасним стандартам РФ.
Незважаючи на заявлену «практично необмежену» дальність мега‑торпед, будівництво другого носія підкреслює недовіру російської армії до їх реальної ефективності. Якщо «Посейдони» могли б запускатися і з наземних комплексів, надмірна вартість та відсутність чітких сценаріїв їх використання залишають їх стратегічно спірними.
Після оголошення про успішне випробування «Посейдона» президент Володимир Путін використав цю подію у рамках традиційної політики ядерного шантажу. За даними Forbes, це ще один приклад демонстрації військової потужності без чіткого практичного застосування.
Отже, «Хабаровськ» представляє собою технічний експеримент, який дозволяє Росії перевірити можливості нової системи, одночасно вказуючи на існуючі сумніви щодо її реальної бойової цінності.
