Про успішний контрнаступ на стику трьох областей
У лютому 2026 року Сили оборони України провели операцію на Олександрівському напрямку, яка дозволила вперше за два роки звільнити більше території, ніж втратити. За місяць повернули під контроль близько 400 квадратних кілометрів, 7 населених пунктів на Дніпропетровщині та 2 на Запоріжжі.
Деталі підготовки та виконання операції
Українські підрозділи, зокрема 82-га окрема десантно-штурмова бригада, 95-та десантно-штурмова бригада та 425-й окремий штурмовий полк «Скеля», діяли в умовах підвищеної секретності. Командири планували маневри з урахуванням погодних умов і фактора несподіванки.
«Спланували все хитро. Заїхали в тил супротивника» — розповідає офіцер 425 ОШП «Скеля» Андрій.
Підрозділи заходили вздовж річки Янчур, використовували туман для прикриття. Перші групи рухалися на квадроциклах і техніці, закріплювалися, після чого йшли основні сили. Зачистка населених пунктів, зокрема Тернового, тривала кілька днів.
Фактори успіху: погода, зв’язок і розвідка
- Туман і перепади температур — ускладнювали роботу ворожих дронів і дозволяли непомітне висування.
- Відключення «Старлінку» у росіян — призвело до втрати комунікації, паніки та дезорганізації на передових позиціях.
- Комбіноване просування — бойові машини, квадроцикли, піхота залежно від ситуації.
- Постійна вогнева підтримка — артилерія, FPV-дрони, бомбери працювали по логістиці, ротних і взводних опорних пунктах противника.
Сержант-артилерист 95-ї бригади Юрій зазначив, що в окремі дні витрачали до 100 снарядів, швидко змінюючи позиції гармат для збереження маскування.
Командир підрозділу БПЛА 95-ї бригади з позивним «Ред» підкреслив ефективність роботи по живій силі та техніці росіян під час ротацій.
Реакція противника та продовження боїв
Російські війська потребували близько місяця, щоб підтягнути резерви, зокрема досвідчену піхоту та підрозділи «Рубікону». Спроби повернути втрачені позиції, наприклад, біля Тернового, завершилися невдачею через щільний вогонь FPV та артилерії.
Українські бійці застосовували ешелоноване спостереження та комбіновані удари, не даючи противнику відновити порядок. Деякі ворожі підрозділи залишали позиції або зазнавали морального виснаження.
Значення операції для фронту
Дії на Олександрівському напрямку зірвали плани РФ щодо подальшого просування на суміжних ділянках, зокрема Гуляйпільському, і змусили перекидати резерви. Операція продемонструвала спроможність ЗСУ не лише утримувати оборону, а й проводити успішні наступальні дії з чітким плануванням і використанням усіх доступних засобів.
Станом на весну 2026 року ситуація на цьому відтинку перейшла в позиційні бої, проте ініціатива на окремих ділянках залишалася за українськими підрозділами.
