Іскандер-М 9М723 ТТХ, модернізація

Головне: Балістична ракета 9М723 комплексу Іскандер-М

Росія продовжує масово застосовувати балістичну ракету 9М723 оперативно-тактичного комплексу Іскандер-М для ударів по Україні. Ця аеробалістична ракета вирізняється високою точністю, маневреністю та стійкістю до ППО. У 2026 році Іскандер-М залишається одним з основних засобів російського терору інфраструктури, з рекордними обсягами запусків у лютому.

Конструкція, виробництво та залежність від імпорту

9М723 — твердопаливна одноступенева керована ракета з аеробалістичною траєкторією, розроблена АТ “НПК “КБМ” (головний конструктор комплексу Іскандер). Ракета оснащена комбінованою системою наведення для ураження стаціонарних і рухомих цілей з високою точністю. Виробництво залучає понад 30 російських підприємств, включаючи постачальників електроніки, двигунів та бойових частин.

Основні російські компоненти та виробники:

• Активна радіолокаційна ГСН 9Б918 — АТ “НПП “РАДАР ММС””.
• Оптична кореляційна ГСН 9Э436 — АТ “ЦНІІАГ”.
• Безплатформена інерціальна система 9Б918 з лазерним гіроскопом МТ-501-В — АТ “НІІ “ПОЛЮС” ім. М.Ф. Стельмаха”.
• Бортовий комп’ютер “Багет-83В” — АТ КБ “КОРУНД-М”.
• Твердопаливний двигун 9Х820 — АТ “ФНПЦ “АЛТАЙ””.
• Касетна, фугасна та інші БЧ — АТ “ГОСНІІМАШ”.
• Супутникова навігація “Комета-МР4–01”, “Комета-Р8” — АТ “ВНІІР-ПРОГРЕС”.
• Хибні цілі 9Б899 — АТ “ЦНІРТІ ім. А.І. Берга”.

Ракета містить значну кількість іноземних мікроелектронних компонентів, що потрапляють через паралельний імпорт попри санкції:

• Оптопара ILQ74 — Vishay Intertechnology, США.
• MOSFET IRF3710 — International Rectifier (Infineon), США.
• Регулятор напруги 7915BT — ON Semiconductor, США.
• ПЛІС ALTERA MAX EPM7160 — Altera (Intel), США, 2018 рік.
• SRAM CY7C1041DV — Cypress Semiconductor, США, 2020 рік.
• Джерело опорного живлення VRE3025J — Apex Microtechnology, США, 2023 рік.
• Цифровий ізолятор ADUM1300 — Analog Devices, США.
• ПЛІС XILINX SPARTAN XC2S50 — Xilinx (AMD), США, 2022 рік.
• Мікропроцесор Vortex86DX — DM&P Electronics, Тайвань.
• Драйвер RS-232 — Texas Instruments, США.

Ці деталі з США, Швейцарії та Тайваню забезпечують обробку сигналів, стабільність навігації та стійкість до перешкод. ГУР МО України оприлюднило детальний аналіз компонентів на порталі War&Sanctions, підкреслюючи вразливість через залежність від західної електроніки.

Еволюція та модифікації у 2026 році

У 2025–2026 роках Росія розмістила замовлення на понад 1200 ракет 9М723, включаючи модернізовані версії: 9М723-1F2 (покращена фугасно-осколкова БЧ), 9М723-1F4 (найновіша з удосконаленою фрагментацією), 9М723-1B (ядерна БЧ AA106). Ракети оснащуються касетними, проникаючими, фугасними та спеціальними БЧ масою 410–610 кг. Точність з ГСН досягає 5–7 м, без — 30–70 м.

ТТХ (детально): Характеристики ракети 9М723 Іскандер-М

9М723 — аеробалістична ракета з квазі-балістичною траєкторією, маневруванням на активній та кінцевій ділянках.

• Стартова маса: 3800–4020 кг.
• Довжина: 7200–7300 мм.
• Діаметр корпусу: 920 мм.
• Маса бойової частини: 410±10 кг або 610±15 кг (залежно від типу).
• Дальність: 500 км (експортна версія 280 км).
• Максимальна висота польоту: 100 км.
• Швидкість: до 2100 м/с на активній ділянці, до 2600 м/с на початку кінцевої, 700–800 м/с біля цілі.
• КВО: 5–7 м з ГСН, 30–70 м без.
• Тип траєкторії: аеробалістична з маневруванням.
• Системи наведення: інерціальна (безплатформена з лазерним гіроскопом), супутникова (“Комета”), радіолокаційна (АРЛГСН 9Б918), оптична (9Э436).
• Час підготовки: пуск з маршу до 16 хв, з готовності до 4 хв, інтервал між пусками 1 хв.
• Бойові частини: касетна (з PTAB, вакуумними елементами), фугасна, проникаюча, ядерна.
• Особливості: хибні цілі 9Б899, стійкість до РЕБ, маневри з перевантаженнями.

Ці характеристики роблять ракету ефективною проти укріплень, техніки, ППО та інфраструктури.

Останні новини: Застосування Іскандер-М у 2026 році

У січні–березні 2026 року Іскандер-М активно використовується в масованих ударах. У лютому зафіксовано рекорд — 288 ракет різних типів, включаючи десятки Іскандер-М, з фокусом на енергетику, залізниці та водопостачання. 26 лютого запущено 39 ракет, з них 11 балістичних, пошкоджено інфраструктуру в 8 регіонах, поранено десятки людей.

8 березня — 2 Іскандер-М та 117 дронів, 98 дронів збито. 14 лютого — 1 Іскандер-М та 112 дронів, уражено 11 локацій. 22 лютого — 22 Іскандер-М/С-400 у комбінованому ударі з 347 цілями, збито 33 ракети. Україна відповідає ударами по виробництву: у січні–лютому уражено три ключові підприємства оборонки РФ, включаючи випробувальні центри ракет.

Росія продовжує виробництво попри санкції, з акцентом на модернізовані БЧ для підвищення ефективності проти площинних цілей.

FAQ