Андрій Васильович Павелко — колишній народний депутат Верховної Ради VII і VIII скликань та екс-президент Української асоціації футболу (2015–2024), чия кар’єра поєднала амбітні реформи і гучні звинувачення у розкраданні бюджетних коштів.
Народжений 7 жовтня 1975 року в Дніпрі, він пройшов шлях від місцевого активіста до керівника українського футболу. У листопаді 2025 року Павелка оголосили у розшук, а за даними ЗМІ, він залишив Україну, скориставшись підробленими документами про інвалідність.
Біографія
Андрій Васильович Павелко народився 7 жовтня 1975 року в промисловому Дніпрі — місті, відомому футбольними традиціями та потужною індустріальною базою. Він ріс у часи пізнього СРСР, коли Радянський Союз стояв на межі розпаду, а після проголошення незалежності України в 1991 році формувався у новій реальності молодої держави.
Дніпро 1990-х — місто контрастів, де стикалися старі промислові звичаї та нові ринкові можливості — став для Павелка справжньою школою амбіцій і практичної кмітливості. Саме тут, у колі місцевих ініціатив і громадських об’єднань, він почав будувати перші соціальні зв’язки, які згодом відчинили йому двері у велику політику та спорт.
Сім’я
Андрій Павелко одружений, його син Микита є зятем дніпровського підприємця та кримінального авторитета Олександра Петровського (відомого під прізвиськом «Нарік»).
У Павелка є позашлюбна донька Ліза Чаус, її мати — Катерина Чаус. Ліза потрапила в центр скандалу, коли на її сторінці в Instagram з’явилось фото з Кубком Ліги чемпіонів у руках, після чого зображення видалили, проте це вже спричинило негативну реакцію представників УЄФА, оскільки за правилами трофей може переміщатися виключно під охороною.
Варто зазначити, що Андрій Шевченко — кум Андрія Павелка, і саме ця обставина додавала пікантності ситуації, коли у 2024 році Шевченко обійняв посаду президента УАФ після відставки Павелка.
Освіта
У 2003 році Андрій Павелко закінчив Національну юридичну академію імені Ярослава Мудрого за спеціальністю «Правознавство», а у 2007 році — Дніпропетровський національний університет за спеціальністю «Зовнішньоекономічні зв’язки».
Також він навчався в аспірантурі на факультеті перепідготовки фахівців ДНУ за спеціальністю «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності». Таким чином, Павелко поєднав юридичну підготовку з економічними знаннями — комбінацію, яка виявилася зручним фундаментом як для парламентської роботи, так і для управління великою спортивною організацією.
Перші кроки в кар’єрі
Після здобуття вищої освіти Павелко активно входив у громадське та політичне життя рідного Дніпра. Він балотувався на посаду міського голови Дніпропетровська і посів на тих виборах друге місце, отримавши підтримку 37 313 виборців (12,4%). Після цього Павелку вдалося потрапити до Дніпропетровської міської ради, де він очолив депутатську комісію з питань освіти, культури, молоді та спорту.
Його політична кар’єра набирала обертів на початку 2000-х, коли він активно підтримував проєвропейські сили в добу Помаранчевої революції.
У 2010 році Павелка обрали депутатом Дніпровської міської ради першим номером у списку «Фронту Змін», він був членом партії.
На парламентських виборах 2012 року він балотувався до Верховної Ради за списком Об’єднаної опозиції «Батьківщина» під номером 29 і пройшов, ставши народним депутатом VII скликання. У 2013 році його виключили з фракції, до кінця каденції він залишався позафракційним, а того ж року очолив партію ВО «Демократи».
На позачергових виборах 2014 року Павелка обрали народним депутатом VIII скликання від «Блоку Петра Порошенка» (33-й у списку), він став заступником голови фракції та Головою Комітету Верховної Ради з питань бюджету.
З 2003 року він також входив до Виконкому УАФ, а з 2009 року очолював Відділення Національного олімпійського комітету України в Дніпропетровській області та став членом Виконкому НОК.
З 2012 по 2015 рік Павелко обіймав посаду віце-президента Української асоціації футболу.
Чим відомий Андрій Павелко. Останні новини
Президент УАФ: реформи та досягнення
6 березня 2015 року Андрій Павелко був обраний президентом Української асоціації футболу. Це стало вершиною його спортивно-управлінської кар’єри. Під його керівництвом УАФ реалізувала масштабний проєкт зі спорудження сотень штучних футбольних майданчиків по всій країні, а збірна України успішно виступила на Євро-2020, дійшовши до чвертьфіналу.
З 2015 по 2017 рік він був заступником голови Комітету національних асоціацій УЄФА. У травні 2017 року його обрали членом Дисциплінарного комітету ФІФА, а в червні того ж року — заступником голови Юридичного комітету УЄФА.
У лютому 2019 року на Конгресі УЄФА Павелка обрали членом виконкому організації. У грудні 2018 року він також став віце-президентом НОК України.
Серед державних нагород — медаль «За працю і звитягу» (2006) за внесок у розвиток вітчизняного футболу та іменна вогнепальна зброя (2015) за досягнення у спорті й піднесення міжнародного авторитету України.
Скандали та кримінальні провадження
Паралельно з досягненнями кар’єра Павелка була затьмарена чередою гучних розслідувань. У червні 2018 року НАБУ відкрило провадження щодо будівництва заводу для виробництва штучних покриттів для футбольних полів.
У листопаді 2022 року Павелку повідомили про підозру у розкраданні коштів на суму понад 9 млн євро. Печерський суд Києва заарештував його на два місяці, але він вийшов під заставу у розмірі 9,88 млн грн, яку внесла УАФ.
У лютому 2023 року Печерський суд відсторонив Павелка з посади президента УАФ, а в червні 2023 року Шевченківський суд Львова ухвалив рішення про його арешт за звинуваченням у шахрайстві та розкраданні 26,5 млн грн, призначених для будівництва заводу з виготовлення штучної трави.
Наприкінці лютого 2024 року Львівський апеляційний суд скасував продовження арешту, і Павелка звільнили із СІЗО.
25 січня 2024 року на XXVI Конгресі УАФ новим президентом організації було обрано Андрія Шевченка.
Аудит за часи правління Павелка зафіксував відтік активів УАФ на понад мільярд гривень.
У березні 2025 року Європейський суд з прав людини задовольнив скаргу Павелка, визнавши, що дії української влади щодо його ув’язнення суперечили Конвенції про захист прав людини, та постановив виплатити йому 750 євро компенсації.
Втеча за кордон та міжнародний розшук (2025–2026)
У грудні 2025 року стало відомо, що Андрій Павелко покинув Україну, скориставшись фальшивими медичними документами про наявність інвалідності, що дало йому змогу безперешкодно виїхати за кордон.
СБУ оголосила Павелка у розшук, датою зникнення визначено 5 листопада 2025 року. Йому інкримінують привласнення майна в особливо великих розмірах та службове підроблення.
У лютому 2026 року стало відомо, що колишнього президента УАФ планують оголосити в міжнародний розшук через систему Інтерпол після того, як він програв апеляцію.
Станом на квітень 2026 року Андрій Павелко залишається в розшуку, а його справа є одним із найрезонансніших корупційних процесів у сфері українського спорту.
