Головне: стан і перспективи китайських військовополонених в Україні
У Координаційному штабі повідомили, що два громадяни Китаю залишаються під вартою в СІЗО СБУ. Вони потрапили у полон у весняний період 2025 р., борючись на боці РФ, а питання їхньої юридичної відповідальності залишаються відкритими.
Детально: обставини, юридичний статус, майбутнє
За словами керівника Секретаріату Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Богдана Охрименка, Росія не запитувала Україну про жодного іноземного військовополоненого, окрім північнокорейців. У результаті в Україні перебувають два китайці, яких затримали під час боїв у Донецькій області у весняний 2025 рік.
- Затримані перебувають у спеціальному ізоляторі Служби безпеки України.
- Вони воювали на боці РФ, хоча Китай офіційно нейтральний у конфлікті.
- Згідно з Женевською конвенцією, відповідальність за найманців несе держава, під прапором якої вони воювали.
Охрименко підкреслив, що для встановлення кримінальної відповідальності в Китаї потрібна докладна доказова база. У випадку, коли китайські громадяни мають російське громадянство, питання юридичної підпорядкованості ускладнюється.
“Якщо в Китаї є кримінальна відповідальність за найманство, то їхні громадяни, які брали участь у збройному конфлікті на стороні третьої держави, після повернення можуть бути засуджені. Чи були ці люди в складі збройних сил Російської Федерації, чи були на контракті, чи відряджені? Щоб відповісти на це, потрібно сформувати доказову базу”, – пояснив Охрименко.
Під час допиту один із полонених зазначив, що бажає повернутися до Китаю, а не до Росії, і вважає умови утримання в Україні безпечнішими. За словами української сторони, у полонених було виявлено паспорти, кредитні картки та інші документи, що підтверджують їхню китайську приналежність.
На прес‑конференції представники полонених – Ван Гуанцзюнь і Чжан Ренбо – розповіли, що їх залучили до конфлікту через російських рекрутерів, спочатку обіцяючи роботу в медичній або будівельній сфері. Обидва підкреслювали, що не планували брати участь у бойових діях і зараз сподіваються на репатріацію до Китаю.
