Головне: Новий Цивільний кодекс і сімейне законодавство
Український парламент ухвалив перший читання нового Цивільного кодексу. Громадські обговорення концентруються навколо шлюбів з 14 років, повернення прізвища та можливих ускладнень розлучень. Юрист Роман Ухов розвінчує міфи та вказує на суттєві ризики, пов’язані з судовою практикою та реєстраційними процесами.
Детально: Що зміниться в законі
Новий кодекс вже викликав активну дискусію в соцмережах, проте багато заяв виявились перебільшеними. За словами адвоката Романа Ухова, закон не вводить дозволу на шлюб з 14‑річних та не передбачає примусове повернення прізвища. Ось основні моменти, які варто знати:
- Шлюби з 14 років. У проєкті немає статті, яка би легалізувала шлюб у цьому віці. Дозвіл у виняткових випадках можливий лише за рішенням суду, що залишилося практикою минулого.
- Повернення прізвища. Норми, які б змушували колишню дружину змінювати прізвище, не передбачені. Законодавство залишає право на зміну прізвища за бажанням особи.
- Розлучення. Процес розлучення вже був тривалим, особливо коли є діти. Новий кодекс не спрощує його, а лише додає нові процедурні етапи, що можуть подовжити розгляд у суді.
«Суди дають істотний час для примирення. І зараз ці питання є», — пояснює ТСН.ua Роман Ухов.
Завдяки відсутності чіткої практики судді можуть працювати повільніше, що збільшує ризик затримок у розгляді справ. Окрім «сенсаційних» тем, адвокат вказує на більш суттєві проблеми:
- неясність нових процедур у реєстрації майна, що може призвести до помилок у державних реєстрах;
- можливість застосування нових норм до вже відкритих судових справ, що створює юридичну невизначеність.
«Головний ризик — не новизна, а невизначеність», — підкреслює він.
Зауваження до проекту вже підготувало Головне юридичне управління Верховної Ради, включаючи десятки сторінок критики. Ухов радить спочатку зосередитися на реформі кримінального права та судової системи, а вже після завершення війни повертатися до повноцінної роботи над Цивільним кодексом.
«Я вважаю, що це питання необхідно вирішувати після завершення війни», — каже Роман Ухов.
Після першого читання законопроект направлено на доопрацювання, і цей етап може тривати два‑чотири роки. Тому варто слідкувати за подальшими змінами, а не лише за емоційними обговореннями в мережі.