Головне: Народний депутат Роман Костенко заявив, що кампанія з дискредитації територіальних центрів комплектування є частиною російської інформаційної війни, спрямованої на послаблення обороноздатності України, а мобілізація вимагає спільної відповідальності суспільства.
Про актуальні новини оборони та безпеки читайте на порталі УкрНьюз. Полковник СБУ та секретар комітету Верховної Ради з питань національної безпеки Роман Костенко наголосив, що мобілізація залишається критичним елементом опору російській агресії, а системні інформаційні атаки на ТЦК безпосередньо сприяють планам ворога.
За його словами, поодинокі порушення в роботі територіальних центрів комплектування активно роздмухуються в медіа, створюючи хибне уявлення про всю систему.
«Поодинокі порушення або інциденти подаються як норма. Це спотворює картину і підриває довіру до одного з базових елементів оборони держави», — наголосив Роман Костенко.
ТЦК, на думку депутата, працюють в екстремальних умовах повномасштабної війни, забезпечуючи комплектування та доукомплектування підрозділів Збройних Сил України.
Костенко підкреслив інформаційно-психологічний аспект:
«Дискредитація ТЦК — це не внутрішня дискусія, а елемент війни. Її мета — зірвати мобілізаційні процеси та послабити обороноздатність країни».
Він зазначив, що подібні кампанії є частиною ширшої стратегії російської пропаганди, яка з 2022 року, а особливо з 2024-го, активно використовує соцмережі, ботів та блогерів для розпалювання ворожнечі в українському суспільстві.
Ключові аспекти проблеми:
- Окремі інциденти не відображають загальну роботу ТЦК.
- Держава повинна реагувати на порушення законно, без загальної дискредитації системи.
- Мобілізація — це спільна відповідальність, а не лише функція ТЦК.
«Війна — це спільна відповідальність. Неможливо виграти її, коли одні виконують бойові завдання, а інші дистанціюються або дискредитують процес забезпечення війська», — зазначив Роман Костенко.
Депутат застеріг від ілюзій щодо окупації:
«Окупант не проводить мобілізацію — він забирає людей силою. Це принципова різниця, яку потрібно чітко усвідомлювати».
Такі заяви лунають на тлі тривалої дискусії про ефективність мобілізаційних процесів в Україні.
