Головне: Хто стоїть за «адміністративним модулем»?
У справі колишнього голови Фонду держмайна Дмитра Сенниченка досі не встановлено, хто входить до безіменної групи «адміністративного модуля» і чи мав він вплив на формування доказової бази. Політичний експерт Михайло Шнайдер вимагає розслідування цих питань.
Детально: Аналіз меморандуму та можливих порушень
У процесі розгляду справи захист підкреслює, що меморандум від 14 червня 2021 р. передбачав розподіл майбутніх доходів від Одеського припортового заводу (ОПЗ) та Об’єднаної гірничо‑хімічної компанії (ОГХК) у три частини: 33 % — Сергію Байраку, 33 % — родині Сало, 33 % — «адміністративному модулю».
«Байрака ми знаємо: сьогодні він ключовий свідок обвинувачення. А „адміністративний модуль“ — це група без імен. Хто до неї входить? Політики? Чиновники? Люди в погонах? Що ця група робила тоді, що робить зараз і чи впливає на справу досі?»
Шнайдер вказує на хронологію подій, яка, на його думку, свідчить про можливу координацію між різними органами:
- 14 червня 2021 р. – підписання меморандуму.
- 15 червня 2021 р. – акт ревізії Держаудитслужби.
- 1 липня 2021 р. – повідомлення Держаудитслужби.
- 6 липня 2021 р. – внесення нових даних до ЄРДР щодо давальницької переробки ОПЗ.
- Травень‑червень 2022 р. – підключення ОГХК.
- Серпень 2022 р. – об’єднання всіх питань у одну справу, яка потрапила до суду.
Захист стверджує, що така послідовність може вказувати на замовлення справи з метою усунення конкретних осіб, а не на виявлення корупційної схеми. Особливу увагу привертає роль Сергія Байрака, який у листопаді 2024 р. уклав угоду зі слідством і уникнув покарання, хоча раніше його позиція була представлена як «учасник злочинної групи».
«І схоже, що такий сценарій розігрують уже не вперше», — підсумовує Шнайдер.
28 вересня 2024 р. британський барристер Тобі Кадман (Outline Chambers) подав заяву до ДБР з вимогою перевірити, чи особи, пов’язані з «адміністративним модулем», організовували збір та фіксацію доказів. За словами захисту, це могло включати записи розмов, організацію зустрічей і систематизацію інформації про підозрюваних.
Експерт наголошує, що правоохоронні органи мають встановити склад «адміністративного модуля», виявити можливі домовленості з представниками НАБУ та САП і перевірити походження наявних доказів. Якщо протягом трьох років ця перевірка не проводилася, Шнайдер запитує, чому це сталося.
Станом на 21 жовтня 2026 р. рішення ДБР щодо поданої заяви ще не опубліковано, а наступне судове засідання заплановано на цю дату.
